У Франківську мініінвазивну хірургію серця впровадив та розвинув Тарас Гудзенко ̶ з 2019 року кардіохірург для дорослих в Центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківської міської ради.
Інформатор дізнався, в чому особливість таких операцій, вартість для пацієнтів та подальші плани.
Мініінвазивні операції – альтернатива втручанням на відкритому серці.
“Косметичний ефект, швидша реабілітація, менший больовий синдром, менше ускладнень під час загоєння рани та зростання кістки”, – пояснює переваги мініінвазивних операцій Тарас Гудзенко.
Ще на початку 2000-х операції на серці здійснювались тільки через розтинання грудної клітини (розпилювання кісток на 25-30 см вздовж тулуба). Процес реабілітації для пацієнтів був довготривалий та болючий. Згодом мініінвазивні операції (через невеликі розрізи між ребрами) почали виконувати у Києві та Львові. Одну з таких операцій вперше в Україні здійснили у 2017 році.
В Івано-Франківську розвиток мініінвазивної кардіохірургії почався саме у Центральній міській клінічній лікарні. Спершу Тарас Борисович практикував невеликий J-подібний розтин грудної клітини. Проте через ускладнення в однієї з пацієнток кістки почали розходитись. Тоді виникла потреба в іншому шляху з меншими ризиками для хворих.
“На той час ми ще не мали належного забезпечення, тому доводилось власними силами закуповувати спеціальні матеріали”, – коментує кардіохірург.
Наразі за чотири роки Гудзенко виконав 90 операцій з мінідоступом до серця, серед них: коронарне шунтування, протезування аортальних клапанів, пластика та протезування мітральних клапанів, пластика тристулкових клапанів та ні.
“Є спеціальні критерії відбору пацієнтів для операцій з мінідоступу. Спочатку я дуже ретельно відбирав пацієнтів, оскільки це є мале поле (ред. для роботи) і мала видимість. На основі комп’ютерної томографії я дивився де розташована аорта. Якщо більше розміщення вправо, то доступ буде вдалим (ред. для мініінвазивного втручання), якщо розташування (ред. аорти) центральне або лівіше – на жаль, я відмовляв у мінідоступі”, – каже Гудзенко.
Тоді пацієнту потрібно робити операцію на відкритому серці. Також на спосіб виконання операції впливає наявність ішемічної хвороби серця. Якщо у пацієнта є звуження судин, тоді потрібно робити розтин грудини.
Війна і хвороби серця ̶ є зв’язок
“Хвороби проявляться під час стресів, – коментує Тарас Борисович, – у березні (ред.2022 року) ми зробили 8 операцій, а вже в квітні – 14, в травні – 32, в червні ̶ 27. До того ми не мали такого навантаження”.
За словами кадіохірурга, переважно наважувались на операцію місцеві і саме через відчуття невпевненості в завтрашньому дні.
“Ми працювали у дві зміни, кожен день по дві операції. Післяопераційна плата теж не справлялась з навантаженням… ми відкрили додаткову палату”, ̶ пригадує Тарас Борисович.
За 2022 рік у Центральній міській клінічній лікарні було виконано 165 операцій загалом, з них 31 ̶ мініінвазивно. За 2023 рік станом на 18 жовтня вже зроблено 30 втручань на серці з мінідоступу. Протягом майже двох років повномаштабного вторгнення в центрі пооперували 17 людей зі статусом ВПО.
Вартість операцій на серці. На яку суму розраховувати?
Для початку необхідно зробити обстеження пацієнта, щоб з’ясувати, яку саме проблему зі здоров’ям серця потрібно вирішити. Потім хірург обирає спосіб, яким буде проводити операцію – з розтином грудної клітини (на відкритому серці) чи мініінвазивно (мінідоступ). Тоді вже вираховується вартість, дивлячись на те, чим може забезпечити пацієнта лікарня, а чим ̶ ні. На вартість впливають зміни у курсі валют, оскільки більшість забезпечення необхідно закуповувати з-за кордону.
“Також багато залежить від ціни на клапан (ред. – біологічний). Є різні клапани… є американські клапани під назвою «St jude trifecta», які я дуже любив… але після скачка курсу ціна його значно виросла. Якщо раніше такий клапан коштував 62 тис. гривень, то зараз – 85 тис. гривень”, ̶ ділиться кардіохірург. Проте Тарас Борисович знайшов альтернативу коштовним клапанам. Зараз він використовує точний аналог американського, який виробляють в Індії.
За словами кардіохірурга, він консультував жінку з Бахмута, в якої не залишилось нічого через наступ росіян. Тому політика лікарні та лікарів – це використати всі можливості, щоб забезпечити пацієнтів, які опинились у такій ситуації.
“Всім допомогти ми не можемо…але якщо я бачу, що людина самотня, не має опіки і їй дуже потрібна ця операція, яка є нескладною, і ми маємо витратні матеріали, то робимо навіть і безкоштовно”, ̶ зауважує Тарас Борисович.
Заявки на забезпечення від МОЗ приймаються на рік раніше, де вказуються потреби лікарні: клапани, оксигенатори, канюлі та інше. Кожна область може вказати стовідсоткову потребу в матеріалах на цілий рік. Решту витратних матеріалів повинна закупити лікарня за кошти НЦЗУ (Національної служби здоров’я України).
Тарас Борисович вважає, що реформа МОЗ не врахувала потребу у підвищенні зарплатні лікарям, медсестрам, хірургам, асистентам та іншим працівникам і працівницям медичної сфери. «Це є важка, щоденна, часом цілодобова праця, тому вона має мати більшу оплату, ніж 15 тис. (ред. гривень) на місяць», ̶ ділиться Гудзенко.
Розвиток кардіохірургії в Івано-Франківську: що далі?
“По-перше, закінчиться війна нашою перемогою (ред. – посміхається)… Щодо професійної діяльності, то це створення міського кардіохірургічного центру. Ми хочемо пересадити серце (ред. – в Івано-Франківську)”, ̶ розповідає лікар.
Метою є також впровадити тотальну ендоскопічну заміну або реконструкцію клапанних вад серця з 1 см розрізу. На базі Центральної міської клінічної лікарні планується побудова нового хірургічного корпусу, де буде кардіохірургічне відділення з окремим операційним блоком та палатами інтенсивної терапії.
“Це є наша мрія, наш шлях і наша мета”, ̶ підсумовує Тарас Борисович.
Довідка: з 2003 по 2009 рр. Тарас Гудзенко навчався у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького. Почав хірургічну практику 14 років тому. Стажувався 2.5 роки в польській кардіохірургічній клініці (Шльонський центр хвороб серця Забжу).
Фото з особистої сторінки Тараса Борисовича Гудзенка в соцмережі Facebook
Дарія Нагорна
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
