В популярній соцмережі профіль автоінструктора налічує близько 24 тисяч підписників. За три місяці його відео вподобали понад 300 тисяч разів, а перегляди перетнули позначку в мільйон. Особливістю Святослава є спокійна реакція на аварійні ситуації, що і дивує користувачів соцмережі.
Інформатор поспілкувався з автоінструктором на актуальні теми для водіїв-початківців, а також перевірив на собі витримку Федорчака. Детальніше далі.
В якому віці ви сіли за кермо?
Я розпочав свій шлях у 2009 році. Мені було 16. Інструктор був так собі, тому з того навчання я нічого не отримав. Теорію я здав “на відмінно”, але от з їздою були проблеми. Тим не менш, я склав з першого разу, а потім зробив перерву у водінні на 4-5 років. У 2015 році, коли створювалась патрульна поліція, я почав працювати правоохоронцем. Спочатку я декілька місяців пропрацював «на вулиці», потім займався аналітикою, службовими розслідуваннями та через деякий час став керівником сектору. Всього мій досвід роботи в поліції близько 6 років, а стаж як викладача теоретичної частини та автоінструктора наразі 4 роки.
Чому вирішили публікувати відео з практичних занять у ТікТок?
Мене вже давно хотіли туди «затягнути», що б я щось знімав. В мене не було якогось натхнення, хоча ситуацій на дорозі вистачає і відеореєстратор працює увесь час. В один момент я вирішив опублікувати одне відео, і воно «залетіло». Тоді я вже почав їх викладати регулярно.
Сьогодні у вас мільйонні перегляди в соцмережі, як ви вважаєте, чому ця тема має таку популярність?
Я думаю це тому, що людям цікаво дивитись на різні ситуації на дорозі, бо все динамічно відбувається. Підписники коментують, а я стараюсь створювати цікаві підписи до відео.
Хто є вашою аудиторією?
Скоріш за все, дивляться ті, хто навчається. Вони отримують певний досвід і можуть собі щось з цих відео почерпнути. Також це цікаво тим водіям та водійкам, які вже давно їздять. З ними аварійні ситуації трапляються рідше та й не у всіх машинах є відеореєстратори. А на сторінці ось вона ̶ зафільмована ситуація – і її можна проаналізувати.
На більшості ваших відео є саме жінки. Чому?
Зараз така тенденція, що 90% відсотків (ред. – на думку Святослава) студентів ̶ це саме жінки. До війни теж було багато ̶ близько 70%.
Люди зрозуміли, що права ̶ це must have. Не завжди, до прикладу, чоловік може кудись відвести. Тому є потреба.
Чому люди отримують права, але так і не починають керувати?
Багато людей вчаться для «галочки», просто для того, щоб це водійське посвідчення було. Проте вони отримують тільки базові навички і «зникають». Малоймовірно, що потім вони зможуть впевнено їздити.
Які стадії початківця ви можете виокремити (під час практичних занять)?
У початківців відбуваються одні і ті ж етапи:
1.Страх перед дорогою і транспортними засобами
2.Зневіра в своїх силах
3. Початок успіху
4. Впевненість
5. Спокій за кермом
Бувають і сльози, але в таких ситуація я стараюсь людину підтримати. За весь період моєї роботи було таких ситуацій до 5.
Як ви вважаєте, чи твердження про те, що деякі люди народжені для водіння, є правдивим?
Я вважаю, що це міф. В процесі становлення людина отримує певні навички, ось це і впливає. Якщо проаналізувати чоловіків та жінок, то перші з дитинства грають у комп’ютерні ігри, катаються на велосипедах, цікавляться транспортними засобами, тому отримують базові навички та розвивають реакцію ще з малого віку. Жінки, зазвичай, цим не цікавляться до моменту навчання з водіння, тому буває важко. Але трапляються ситуації і навпаки, це все індивідуально. Також у водінні допомагають активні види спорту, тому що у людини розвивається моторика та швидке реагування.
Проаналізувавши ваші відео та відгуки колишніх учнів, можна зробити висновок, що ви врівноважена людина. Чи бувають у Вас конфлікти?
Основа конфліктів з людьми – це тоді, коли вони мене не хочуть чути. Все залежить від характеру учня, і я намагаюсь щоразу адаптуватись.
Я завжди спокійний, тому підвищую голос дуже рідко. Зазвичай не на учнів, а на водіїв та водійок, які вже роками керують транспортним засобами і навмисне порушують правила дорожнього руху. Вони мене більше дивують, ніж учень, який прийшов вчитись, переживає і може десь кинути щеплення чи різко загальмувати, до прикладу.
Людина приймає рішення ̶ навчатись водінню. З чого потрібно почати?
Майбутній водій чи водійка має мати мету. Наприклад, на них вже «чекає» транспортний засіб, і вони хочуть бути впевненими за кермом. Зараз багато відкритих джерел інформації, можна дізнатись, як працює коробка передач, зчеплення, також, як рухатись на дорозі. Базу початківець може отримати сам ще до того, як прийде у школу чи сяде за кермо. Тому цю людину буде легше навчити.
Чи доводиться вам переучувати людей після «домашнього навчання»?
Як показує практика, з такими людьми працювати найважче. Вони вже мають якусь м’язову пам’ять, яка в стресовій ситуації буде спрацьовувати неправильно. В мене був учень, який їздив з батьком. Я показав йому маршрут, все пояснив, але перед іспитом попросив прийти, щоб попрактикуватись на навчальній машині. Він цього не зробив, зразу прийшов на іспит і не зміг виїхати на першу ж гірку, бо в стресовому стані розгубився. Якщо в машині його батька зчеплення спрацьовує на умовних 20 відсотках, то в навчальній машині буде інакше, а без практики і досвіду спрацьовує неправильний рефлекс. Тому так.
Святослав ̶ інструктор і Святослав ̶ водій, чи це різні люди? Який ви за кермом?
Я за кермом спокійний та зважений. В мене вже великий досвід за плечима, тому я швидше реагую на зміну дорожньої ситуації. Більшість процесів на дорозі для мене є прогнозованими та легко контрольованими.
Тому я можу собі дозволити і швидшу їзду (ред. – де це дозволено).
Радянська практика, що інструктор має кричати на учня. Як ви ставитесь до такого?
Я думаю, що це неможливість самого інструктора пояснити спокійно. А також, можливо, це модель, по якій він навчався. Колись радянські інструктори били по ногах, коли людина кидала педалі або навпаки тиснула сильно на газ. Зараз такого немає, тому що вона платить за навчання і є клієнтом, а ми надаємо послугу.
Чи пропонують хабар за права?
Так. Насправді, таких пропозицій великий відсоток. Зазвичай це ті люди, які хочуть отримати посвідчення водія швидше. Часто пишуть з-за кордону, тому що в тій країні (ред. приклад) навчання 3 тисячі євро, а в нас набагато дешевше. Ми таке навчання не надаємо.
Також є ті, які хочуть заплатити інструктору, щоб скласти іспит без зусиль. Але до них я навпаки стаю вимогливіший, бо поки така людина не навчиться, я її не допущу до іспиту.
Також зараз змінилось законодавство. Раніше людина мала три спроби на складання, і вразі невдачі потрібно було знову повертатись до школи і повторювати курс. А тепер такого немає. Можна не зробити це з першого разу, але зробити з четвертого. Тому ця корупційна складова зникла.
За що найчастіше отримують штрафи водії як досвідчені, так і початківці?
За неправильну парковку. Це те порушення, яке найлегше довести. Але я думаю, що інших правопорушень набагато більше, але їх не фіксують.
Немає камер?
Камери є, але ними ніхто не користується. Зараз вже не слідкують. Закордоном є така практика, що на складних перехрестях є відеоспостереження. Одна людина, яка дивитися, фіксує порушення і номерний знак, а водій одразу отримує штраф.
Я думаю, що це потрібно більше практикувати і в Україні.
Франківські водії: чи багато порушників серед них?
Я думаю, відсоток водіїв, які постійно порушують, він незначний, але стабільний. Часто це відбувається через те, що люди не розуміють, що вони роблять. Наприклад, кільце Коновальця. Там дуже часто ввечері затори до двох пішохідних переходів, за ними ̶ світлофор, і вже заторів немає. Саме ця ділянка має низьку пропускну здатність, також там є автобусна зупинка, де водії паркуються з порушеннями. Це створює незручності на дорозі, люди нервуються, намагаються швидше проїхати і це спричиняє аварійні ситуації.
Чому відсутня культура пристібання паском безпеки?
Ця культура має передаватись від батьків до дітей, а більшість не мали звички пристібатись. Це не було прийнятою нормою для суспільства у минулому. Зараз вже почались зміни в законодавстві. Раніше штраф за непристебнутий пасок безпеки був 51 гривня, а зараз 510 гривень. Потрібно працювати з дітьми, пояснювати їм, чому це важливо, ну і штрафувати батьків (ред. сміється). Бо без цього ніяк.
«Інформатор» теж сів за кермом разом зі Святославом, щоб випробувати нерви автоінструктора. А що з цього вийшло, можете переглянути за посиланням.
Довідка: Святослав Федорчак отримав освіту в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на кафедрі міжнародних відносин (міжнародна інформація), також вивчав юриспруденцію під час роботи в поліції (методом перехресного вступу). Досвід роботи в поліції з 2015 по 2021 рр. З 2021 року є викладачем та інструктором в приватній автошколі «Автодрайвер».
Дарія Нагорна
Читайте також: Операції на серці з мінідоступом: один хірург на всю область | розмова з Тарасом Гудзенком
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
