Вчора, 29 листопада, в Івано-Франківську відбулася прем’єра документального фільму “Нескорений Херсон”. Він про життя в місті під час окупації та звільнення очима журналістів.
Інформатор побував на прем’єрі й поділиться з вами враженнями від побаченого.
Херсонську область, як і місто, захопили на початку повномасштабного вторгнення. 1 березня навколо Херсона окупанти облаштували блокпости й захопили місто. Херсонці чинили опір. В цей період працювати журналістам, яких в місті майже не залишилося, було надзвичайно важко. За словами героїнь фільму Лізи Жарких й Ілони Коротіциної, було відчуття, що за тобою сьогодні-завтра приїдуть.
“Жахливо бути журналістом в окупації. Ми приховували й чистили всі контакти. Коли почалася окупація міста, ми не зізнавалися, що працюємо. Ми навіть рідним казали, що займаємось чимось іншим. Від початку окупації на журналістів почали полювати. Їх брали в полон, бо росіяни хотіли співпрацювати з медійниками, а ті відмовлялися”, – розповідає Ілона Коротиціна.
Мітинги, які почалися в Херсоні в березні 2022 року, вражали весь світ. Люди не боялися ворога, навпаки дивилися йому в очі. Вони зупиняли й розвертали автівки, кричали лайливі слова з однією метою – прогнати росіян з рідного Херсону. Ілона Коротиціна каже, що частина команди також була присутня на мітингу й всіляко намагася висвітлювати ті події.
Той, кому вдавалося знімати в місті все, що відбувається – Олександр Корняков. Чоловік був частиною команди й шукав будь-які способи, аби зафіксувати ситуацію на вулицях Херсона. В фільмі відеограф розповідає, що для нього було важливо показати незламність окупованого краю і його мешканців. Насправді, не обійшлося без янгола охоронця, який не давав чоловікові померти й бути викритим ворогом.
Фільм поділений на блоки – пори року. Ми бачимо початок, коли місто ще не зрозуміло, що відбувається, його весняний супротив, літнє катування та осіннє “закручування гайок” від ворога.
Журналісти згадують окупаційний період по-різному. З одного боку була можливість створювати правду й фіксувати стан херсонців, з іншого – поступова важкість у роботі й блокування всіх способів мати безперервний зв’язок та інтернет.
Це й стало причиною виїзду спочатку більшої частини команди, потім Лізи й Ілони. Олександр разом зі ще одною журналісткою вирішили до останнього залишатися вдома.
Осівши в різних містах й навіть країнах, команда не зупинялася працювати й продовжувати говорити про обласний центр та Херсонщину. Відеограф переховувався й жив не у власному будинку, однак щодня намагався зняти рідні вулиці й життя міста в неволі. Згодом Олександр був змушений їхати.
11 листопада, місто звільнили від окупантів й Херсон знову став вільний. Як згадують автори фільму, того дня відклали всю роботу, плакали, сміялися й вітали одне одного з цією радісною новиною. Відеограф майже одразу повернувся до Херсона й до сьогодні продовжує працювати у вільному місті.
Ілона та Ліза кожні два тижні приїздять до обласного центру й працюють там, розповідаючи про новини та ситуацію у звільненому Херсоні. І все б могло так і бути, якби не щоденні обстріли міста й підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року.
Цей епізод показали останнім в фільмі. Попри все, що пережили херсонці, часткове затоплення міста їх не зламало. Вони, як і раніше, не збиралися нікуди їхати й чекати, поки вода стече з вулиць.
“Це для нас вже не страшно. Найстрашнішою була окупація. А підтоплення ми переживемо”, – розповідає у фільмі мешканка одного із затоплених тоді районів міста – Річпорту.
Сьогодні в місті небезпечно. Окупанти з лівого берега цілять артилерією, й обстріли в місті, на жаль, вже стали буденними.
Попри це героїні фільму зазначають, що світ не має забувати про незламність мешканців Херсона й лівобережжя області. Воно й досі окуповане й про це не можна мовчати.
Показ фільму відбувався в рамках відкриття 20 ювілейного Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA на Прикарпатті.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
