Бог. Богородиця. Богородчани. Одне із найсвятіших для людини імен, а отже і назв. Перша писемна згадка про Богородчани відноситься до 1441 року. Але є ще одна дата – 1631 рік. Це рік, коли Богородчани отримали статус міста. Отже, є дві славні дати: 583 роки від першої, писемної згадки про це місто та 393 роки з часу надання Богородчанам назви міста.
Повідомляє Інформатор покликаючись на книгу “Місто Богородиці”, автор – Василь Бабій.
Історичні нариси про Богородчани торкатимуться 20 століття, оскільки про давніший період майже не залишилось архівних матеріалів чи документів.
Отож, з 1441 року є перша згадка про назву цього селища. У документі про якогось Яна з Бучача (можливо Ходецького) зазначено, що він був власником багатьох сіл, в тому числі “Чернієва, Богородвічан, Ляхівців”.
Походження назви міста
Легенда про боярина Гремислава, який повернувся після довгого походу додому та увірвався у покій. Налякана дружина вискакує з вікна, а Гремислав запідозрив свою жінку у зраді та вбив її. Чоловік вигнав з дому своїх дітей. Згодом дізнавшись правду, він починає їх шукати. Коли знайшов своїх діточок то у знак подяки Богородиці вирішує назвати містечко Богородчани.
Інша легенда розповідає про паню, яка оре землю золотим плугом. При цьому вона молиться до Богородиці, благословляючи Її ім’я. Звідси і назва – Богородчани.
До усіх цих легенд потрібно підходити розважливо, але походження назви міста шукати в чомусь більш правдоподібному.
Беззаперечно, тут має місце факт з’яви Богородиці. У Богородчанах деякі люди бачили появу Богородиці у вікнах церкви св. Івана Богослова.
Саме Її поява, дала поштовх до назви міста іменем Богородчани.
Також, знайдено матеріали, які свідчать, що Богородчани мали іншу назву, а саме – Межиріччя, і це цілком можливо, бо не раз річка Бистриця розливалась і утворювалось два річища, між якими залишалось поселення.
Моменти із життя богородчанців
Якийсь хорунжий військової залоги пан Радецький, який стояв в містечку Богородчанах, наклав великі контрибуції (збір коштів) на бідних підданих, забираючи зі своїми вояками все, що попадало під руки і мало вартість. Тож Богородчанська маєтність залишалась без нічого. Це було взимку 1706 року, коли цей край належав до Речі Посполитої (Польщі).
У 1714, 1715 та 1746 роках, Богородчани потерпали від повеней.
У 1848 році в Богородчанах відбувся огляд відділів ополченців, про що залишив свої спогади о. А. Шанковський:
“На правому крилі уставилися поверх 300 гуцулів з рушницями через плечі на маленьких гірських кониках. Коло них уставлено 600 піших гуцулів, і підгірян озброєних власними гвинтівками, крем’яними крісами та стрільбами, відібраними в польської гвардії. Далі стояло, в трьох рядах, до 8000 селян“.
А через два тижні після огляду відбувся святочний парад ополченців з Богородчан. Попереду їхала гармата на жовто-синьому лафеті з обслугою, одягнутою в сині кабати з жовтими вилогами, сірі шаровари та смушеві шапки з жовтими верхами.
Саме в той час угорські загони доруйнували богородчанський замок, який більше з руїн не піднімався. Це було 1849 року.
Читати також: Олекса Довбуш та історія Богородчанського замку.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
