Укуси комарів можуть викликати нестерпний свербіж, проте не у всіх. Пояснює цей феномен нове наукове дослідження.
Розповідає Інформатор покликаючись на LiveScience.
Наша шкіра густо вкрита сенсорними нейронами — нервовими клітинами, що виявляють зміни у навколишньому середовищі. Нейрони реагують на алергени та забезпечують відповідь на них — наприклад, біль.
Під час укусу комар залишає трохи слини, яка сприймається нашим організмом як потенційний алерген. Тож нейрони виявляють його, викликають у відповідь свербіж та допомагають активізувати сусідні імунні клітини, що зумовлюють запальну реакцію — набряк та почервоніння.
Згадані імунні клітини можуть змінювати чутливість нервів, тобто роблять їх більш або менш чутливими до алергенів. Це стається якщо людина неодноразово піддавалась впливу алергену. У неї може розвинутись хронічне алергічне запалення, що кардинально змінює тканини, де це запалення вирує.
Усі ми можемо відчувати свербіж, бо маємо сенсорні нейрони, проте не всі ми маємо алергію, навіть якщо нас оточують однакові алергени.
Щоб з’ясувати від чого залежить ступінь алергії дослідники провели експеримент.
Вчені дали лабораторним мишам папаїн — хімічну речовину, яка викликає свербіння та змушує мишей чесатися. У різних групах лабораторних мишей були відсутні різні імунні клітини. Миші в яких відсутній певний тип Т-клітин – клітини GD3, не чесались під дією речовини.
Дослідники виростили у лабораторії клітини GD3 та обробили їх хімікатом аби змусити вивільняти сигнальні молекули. Згодом, мишам, що мають нормальну імунну систему, ввели рідину з цими молекулами. Це посилило реакцію мишей на подряпини та алергени, включно з комариною слиною.
Виявилось, що клітини GD3 виділяють гени IL-3, що посилюють свербіж та відповідають за імунну сторону алергії. Коли ж вчені повністю видаляли клітини GD3, алергічної відповіді у мишей не було.
І хоча імунні клітини людей та мишей схожі, вчені поки не впевнені, чи людські клітини поводитимуться так само.
Проте, вже найближчим часом дослідники планують з’ясувати, чи реагують Т-клітини людини на IL-3, як у мишей. Науковці вважають, що дослідження за участю генів IL-3 може відкрити шлях лікування пацієнтів із хронічними розладами свербіння та передбачати, хто може піддаватися особливому ризику алергії від укусів комах.
Читати також: Домашній чай: як приготувати корисний напій вдома
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
