13 вересня в Івано-Франківську відбулась еротична радіовистава за романом “Місто” Валер’яна Підмогильного. Вистава була однією з 15 подій, які відбувались у рамках театрально-мистецького фестивалю “Харків (не)релокована культура”. Детальніше про подію та розмову з режисеркою вистави Ольгою Турутя-Прасоловою читайте у матеріалі.
Розповідає Інформатор покликаючись на Читомо.
Знову дощ і знову скупчення парасольок біля Франківського драмтеатру. Проте вже з буклетиками. Одна з подій — еротична радіовистава «Місто» за романом Валер’яна Підмогильного. Зал гудів. Всі шукали собі місце та були в передчутті чогось цікавого.
Вимкнули світло. Голос зі сцени у темряві: “Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п’є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою промовляє… (пауза)… Українською!”
Залом прокотився сміх, який ще не раз накривав глядачів хвилею за цей вечір. Насправді в оригінальному тексті, який взятий з епіграфа до твору Підмогильного, про українську не йдеться.
«Інколи я навіть сама для себе не можу пояснити чому нам хотілось так багато сміятись, жартувати, іронізувати. Я це називаю “жарти з-під плінтуса”, адже коли ти живеш у Харкові — відчуваєш себе мішенню, ціллю, неочікувано може прилетіти до тебе додому. Тому у нас високий градус відчуття життя. Люди, які залишаються в Харкові це життя ніби смакують», — розповідає режисерка вистави Ольга Турутя-Прасолова.
Вистава видалась легка та водночас глибока. Всього трьох акторів виявилось достатньо, щоб передати любовні пригоди та усі екзистенційні переживання героїв.
«Я прагнула зробити українську літературу більш популярною. Мені прикро, що наша література недооцінена. Ми рівняємось на європейських авторів, хоча у нас є такий скарб, як “Місто”, а це, повірте, один із перших екзистенційних романів у світі», — пояснює свій задум режисерка.
Навіть дивно, як головний герой Степан Радченко співзвучний з сьогоденням. Здається, кожна дівчина в залі могла згадати про схожого хлопця у своєму житті: він зник і потім неочікувано повернувся, лайкнувши твою сториз.
«Якщо читати “Місто” Підмогильного зараз, ви не відчуєте різниці, — це написано про сучасну людину. Просто сучасний портрет звичайного середньостатистичного чоловіка в Україні», — зауважує Ольга.
У планах театральної режисерки втретє втілити «Лісову пісню» Лесі Українки, адже зараз справді з’являється попит на нове прочитання класики.
Головне фото харківської фотографки Ірини Деркач.
Читати також: “Вересневик”: у Франківську відбудеться літературно-музична експресія
Марина Валова
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
