До дня українських бібліотек розповідаємо історію першої публічної книгозбірні Франківська та ділимось українською книжковою підбіркою для довгих осінніх вечорів.
Розповідає Інформатор.
У 1873 році Віцентій Смагловський, політичний емігрант та польський повстанець проти російського царату, заснував першу публічну бібліотеку Станіславова у приміщені наявної школи (вул.Незалежності, 17). Принагідно додамо, що в навчальному закладі й жив чоловік. На другому поверсі приміщення впродовж 15 років діяла бібліотека.
Реальна школа у Станіславові. Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького
Віцентій Смагловський подарував місту добірку з 3500 книг. Також понад 4 тисячі томів надав письменник Ян Непомуцен Камінський, ще 3 тисячі книжок бібліотеці подарував бібліофіл Петро Ширін.
Бібліотека Смагловського налічувала багато цікавих видань: твори класиків світової літератури, стародруки XVI століття, нумізматичні довідники, медичні та філософські трактати тощо.
Після смерті засновника у 1883 році бібліотека переживала не найкращі часи, поки у 1906 році Юстин Сокульський — новий директор бібліотеки, не відновив її діяльність.
Наступним керівником бібліотеки став львівський театральний критик й історик Генрик Цепнік. У той час, а саме в 1921 році, книгозбірня вже мала статус воєводської, а не міської, та розташовувалась на вулиці Карпінського (тепер – бібліотека медичного університету на вул. Галицькій, 7).
На жаль, до нашого часу жодна книжка зі збірки Віцентія Смагловського не збереглась. До речі, свій книжковий архів перший бібліотекар Станіславова збирав у Парижі та згодом перевіз до Франківська.
Бібліотечні фонди ще змогли пережити Першу світову війну, проте Другу — не витримали. У 1941 році більшу частину книжок було вивезено залізницею у напрямку Луганська, але чи вціліли вони, чи були розбомблені німецькою авіацією, достеменно невідомо.
Інформатор підібрав для осінню добірку українських книжок
“Абрикосова книгарня” Ореста Осійчук
Марія Фариняк через злидні змушена віддати сина, дев’ятирічного Михайла на виховання родичам покійного чоловіка: вуйкові Стефану, власникові книгарні, та цьоці Касі, суворій жінці, яка не рада появі чужої дитини в домі. Так починається історія Міська Фариняка, хлопчика початку ХХ століття, яка дивним чином переплітається з історією Михайла Фариняка, чоловіка початку ХХІ століття.
“Я бачу вас цікавить пітьма” Ілларіон Павлюк
Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати… У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.
“Зів’ялі квіти викидають” Ірен Роздобудько
Зів’ялі квіти, які зберігаються в душі у вигляді жалю за минулим або нездійсненним, треба викидати. Про це – історія двох актрис, колишніх «зірок» радянського кіно, і однієї молодої жінки, яка доглядає за ними в притулку для самотніх акторів. Все життя ці актриси запекло ворогували між собою, адже були суперницями в коханні до чоловіка, який виявився не вартим любові та самопожертви. І тільки наприкінці життя обидві зрозуміли, що могли б бути… найкращими і найвірнішими подругами.
Інформацію та фото використано з відкритих джерел.
Читати також: Прогноз на жовтень для прикарпатців: не більше 4 годин поспіль без світла
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
