Варто згадати про одну з найбільших пожеж в Станіславові, яка трапилася 156 років тому, а саме 28 вересня 1868 року. Ця пожежа отримала солодку назву «Мармулядової» та після цього, місто фактично змінило своє обличчя.
Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на український краєзнавчий онлайн ресурс, “Фотографії старого Львова”.
За офіційною версією «мармулядова» пожежа розпочалася з будинку вдови Вермутової – Ханни Двойри. На подвір’ї її садиби, яка розташовувалася приблизно на місці будинку по сучасній вулиці Шевченка, 26, двоє наймитів вдови Юзеф Ліховник і Петро Погвізд у великому казані на багатті варили сливове варення – мармуляду.
За свідченнями очевидців, вогонь поніс жарини від багаття на стаєнку, яка належала сусіду Ханни – Гергшу Лотрінгеру. Наймити не помітили, яка зайнялася просмолена стріха халупки, а далі вогонь розповсюдився на подвір’я тодішнього бургомістра Станіславова, яке парканом було відокремлене від вдовиного.
Оскільки погода була сухою, а значна кількість будівель тогочасного Станіславова була дерев’яною, то вогонь почав дуже швидко розповсюджуватися містом. Через годину палало усе середмістя. Пожежа прокотилася сучасними вулицями Шевченка, Бачинського, Незалежності, Мельничука, Гаркуші, Грушевського, Вічевим майданом і Ринковою площею.
Повністю вигоріли 260 будинків, вигоріла ратуша, в якій впали перекриття та сильно постраждав вірменський костел. Швидке поширення вогню по місту було спричинено тим, що на багатьох обійстях дахи будинків були не просто дерев’яними, але і просоченими нафтою, аби не протікали.
Вогонь дійшов аж до залізничного вокзалу, що постав заледве за два роки до того, проте колійовцям Львівсько-Чернівецької залізниці вдалося в основному врятувати від вогню і залізничний вокзал, і «локомотивовню».
На щастя, попри шалені фінансові збитки, «мармулядова» пожежа у Станіславові обійшлася майже без жертв. Згідно з офіційними повідомленнями, у вогні загинула лише старенька матір пана Пінтергофера, яка мешкала на лівій стороні вулиці Сапежинської. Згоріла також корова шевця Фідлера, яка перебувала у стаєнці, яка і зайнялася від жарин, що вилетіли з-під казана із повидлом.
“Мармулядова” пожежа Станіславова 1868 року. Рисунок із газети “Кур’єр львівський”
Відповідно до обліку збитків від пожежі, який було здійснено у 1869 році новим бургомістром Станіславова Ігнацієм Камінським, майна у місті вигоріло на астрономічну по тому часу на суму в 1 мільйон ринських (так за часів Австро-Угорщини називали рейнські гульдени). Застраховано було далеко не усе майно, тому австрійські страхові компанії погодилися відшкодувати лише 300 тисяч римських.
Як не дивно, «мармулядова» пожежа Станіславова 1868 року призвела не до занепаду, а якраз до швидкого розвитку міста. Фактично центральна частина столиці Прикарпаття і сформувалася в процесі відбудови міста від великої пожежі. Замість халуп, які тиснулися одна до одної та вузьких вуличок, центр міста отримав правильне планування і величині громадські та приватні будівлі. Одразу після пожежі австрійський уряд надав Станіславівському повіту позику в півмільйона ринських на відбудову міста.
Через рік уряд Габсбургів вирішив, що місто узагалі не повинно повертати цю позику.
Фото взяті з українського краєзнавчого онлайн ресурсу, “Фотографії старого Львова”.
Читайте також: Перший стаціонарний кінотеатр в Івано-Франківську | історія
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
