Інформатор Івано-Франківськ

ЖИТТЯ

Герби Станиславова: від заснування міста й до Другої світової війни

Франківськ, місто, архітектура, парк шевченка

Вже понад 300 років символом нашого міста є стіни непохитної фортеці. Щоправда, герб Станиславова не раз зазнавав змін — суттєвих й не дуже. Від заснування міста й до Другої світової війни: зазираємо в історичне минуле головної емблеми Франківщини.

Пише Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на книгу Романа Діда та Володимира Устинського “Життєпис Івано-Франківська”.

1663

14 серпня, після надання місту магдебурзького права в тому ж році, Король Ян ІІ Казимир Ваза також дарує місту герб.

“У польському щиті на пагорбі ренесансна оборонна міська брама, завершена девʼятьма зубцями. Обабіч від її відкритих воріт — півкруглі башти, побудовані з блоків тесаного каменю. Над брамою — дві бійниці, у півциркулярній арці з архівольтом — родинний герб Потоцьких Пилява. Позаду брами — три вежі, кожна з яких має по три зубці і пʼять видовжених вікон або бійниць. Король постановляє, щоб на всіх грамотах міської ради була така печатка”, – йдеться в життєписі міста.

Перший герб Станиставова

Перший герб Станиставова, фото зроблено з книги Романа Діда та Володимира Устинського “Життєпис Івано-Франківська”.

1790

Через понад сто років місто австрійський цісар затвердив новий герб Станиславова. Польський щит замінює французький, обрамлений картушем з дубового листя. В червоному полі щита на зеленому пагорбі зображено цегляну фортечну браму на східцях з відкритими воротами. В пройомі брами на східцях — хрест Пилява. Надбрамна півциркулярна арка окреслена архівольтом із замковим каменем. Вежі мають по 5 зубців, горизонтальні тяги й кілька бійниць. Площина фортечної стіни й башт увінчана розвиненим карнизом. Бокові вежі утворюють півкруглі обʼєми та потовщуються донизу. Центральна вежа ледь вища і ширша за бічні. (Називають його «ранньо-австрійський» герб Станиславова).

Герб Станиславова з книги "Життєпис Івано-Франківська"

Герб Станиславова від 1790 до 1897 років

1895 

Міністерство внутрішніх справ у Відні схвалює проєкт нового герба міста, представленого Станиславівськім магістратом. Він має незначні зміни з попереднім, затвердженим у 1790 році. Виглядає він так: у щиті, прикрашеному бароковим картушем, на
пагорбку розташована вмурована з тесаного каменю відчинена оборонна брама. Позаду неї — три рівновисокі вежі. Кожна з них увінчується пʼятьма зубцями й має чотири видовжені бійниці. Центральна вежа в нижній частині має два квадратові віконні отвори, крайні вежі — по одному. Обабіч відчиненої брами — півкруглі башти з одним вікном, а в отворі брами — герб Потоцьких Пилява. (Називають його «пізньоавстрійський» герб Станиславова).

Герб Станиславова з книги "Життєпис Івано-Франківська"

Герб міста у 1895 році

1938

На засіданні міської ради розглядають проєкт герба міста. Остаточний проєкт виконує художник Леопольд Сімек, який врахував рекомендації наглядових органів до попереднього проєкту, що представив художник Еміль Дубрава. Отже, авторами проєкту є два художники та краєзнавець Юзеф Зелінський, який розробив методичні рекомендації. Остаточно проєкт герба затверджують 16 травня розпорядженням Міністерства внутрішніх справ Польщі. Правову чинність новий герб набуває після опублікування його в часописі «Монітор польський» 24 травня. І герб має такий вигляд: відкрита фортечна брама з трьома вежами, розташована на прямокутному (готичному) щиті червоного кольору (кіновар). Колір брами близький до натурального кольору піску (жовтуватий). Вхід до брами має блакитне тло (кобальт). У брамі міститься гербовий знак родини Потоцьких Пилява срібної гетьманської лінії, тобто хрест з двома повними поперечинами й однією половинною. Вся композиція стоїть на пагорбку зеленого кольору.

Герб Станиславова з книги "Життєпис Івано-Франківська"

Герб міста у 1938 році

Читати також: Заклад кари: Станиславівська в’язниця “Діброва”

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87

Нагору