Громадські простори Івано-Франківська: виклики, потенціал й шлях до перетворень

Останнім часом все частіше звучить термін «громадський простір» в нашому місті. Що це таке насправді? Які є типи  «громадських просторів»? Які функції вони виконують? Чому вони є важливими для міста і що не так з такими просторами в Івано-Франківську? Нумо розбиратись.

Інформатор публікує статтю Ірини Чолій, яка роздумує на тему важливості громадських просторів для міста та оцінює їх організацію в Івано-Франківську.

Ірина Чолій є випускницею НУ “Львівська політехніка” за спеціальністю “дизайн архітектурного середовища”. Містянка є архітекторкою, дизайнеркою інтер’єрів з 10-літнім досвідом, а також естеткою, бігункою, урбаністкою й мамою. Авторка рекреаційного проекту на Вовчинецькому пагорбі. Мріє перетворити Івано-Франківськ на найкраще та найзеленіше місто в Україні.

Що таке громадський простір?

Громадський простір – це частина території, яка може вільно використовуватись містянами без комерційної складової. Своєю чергою, кожен громадський простір  має власний набір просторових, соціальних, історичних, економічних та інших характеристик.

Вони є важливою частиною міста, бо це пішохідні вулиці, площі, набережні, парки, озера, ринки, сквери, що сформувались під впливом історичних, культурних, соціальних та економічних чинників. Тобто це максимально потрібні для містян локації, де вони взаємодіють між собою, комунікують, ведуть свою соціальну активність. Іншими словами, громадські простори наповнюють міста життям і безпосередньо пов’язані з творенням того, яким воно є. Несподівано, еге ж?) Далі ще цікавіше.

Публічні простори формують громадські зв’язки в місті. Саме там відбуваються зустрічі людей, їх обмін ідеями, зародження чи розвиток громадянського суспільства. Окрім того, такі місця корисні для здоров’я населення фізичного та психічного, бо люди відчувають себе краще, перебуваючи у якісних громадських просторах, стають більш активними.

«Коли ми говоримо про вулиці, та інші громадські простори, ми насправді говоримо про власну ідентичність міста. Саме в цих проявах виявляються людські стосунки, різноманітність використання та призначення кожного місця, а також конфлікти та протиріччя суспільства» – говорить Лара Качія, спеціалістка з міського розвитку в WRI Brasil Cidades Sustentaveis у дисертації “Urban mobility”.

Якісні громадські простори — які вони?

Щоб вважати громадський простір якісним та хорошим, останній повинен створювати 10 можливостей. В іншому випадку, такі місця стають транзитними або зовсім безлюдними. То про що ж мова?

• різноманітність використання (мікс функцій): різноманітність житлових, офісних та комерційних просторів приваблює людей і робить середовище більш цікавим та дружнім
• активні фасади: зв’язок між будівлею, тротуаром і вулицею сприяє безпеці й привабливості міського середовища. Іншими словами, естетично оформлені вулиці частіше стають популярними серед містян.
• міська життєздатність: доступні вулиці, площі, парки, тротуари, велосипедні доріжки та елементи благоустрою стимулюють взаємодію людей з навколишнім середовищем. Тут важливо теж робити якісні громадські простори поза центром міста – у спальних районах, аби люди мали цю можливість поблизу своїх домівок.
• людський масштаб: людський масштаб об’єктів позитивно впливає на сприйняття простору людьми.
• освітлення: якісне та продумане освітлення просторів створює умови для безпечного руху, а також створює певну атмосферу, яка покращує емоційний стан людини.
• стимулювання місцевої економіки: якісні публічні простори приваблюють й бізнеси навколо себе, створюють умови для різних активностей та дозвілля, забезпечують легкий доступ до торгівлі.
• зелені райони: окрім безлічі екосистемних функцій, які виконують рослини для міста (покращення якості повітря, зниження температури влітку, зменшення шуму, затримання вітру, сприяння заощадженню енергії, поглинання надлишкової води), рослинність покращує простір міста загалом, додає естетики та стимулює містян проводити більше часу на свіжому повітрі.
• соціальна участь: залучення жителів до процесу проектування та управління громадськими просторами. Якщо мешканці залучені у цей процес, то в результаті простори стають кращими та задовільняють більше потреб громади.
• повні вулиці: ця концепція про те, що вулиці мають бути для безпечного руху усіх користувачів-пішоходів, велосипедистів, водіїв і пасажирів громадського транспорту. Тут мова про якісні тротуари, велодоріжки, елементи благоустрою тощо.
• місцева ідентичність: малі підприємства, ключові місця, специфіка забудови, характер та історія району творять свою неповторну ідентичність. Круто це враховувати та виділяти при проектуванні публічних просторів.

Функції громадського простору

Соціальна. Людина влаштована так, що для повноцінного та психологічного здорового життя їй потрібне спілкування. Саме громадські простори сприяють соціальні взаємодії та інтеграції населення різних вікових груп. Розвивають соціальну відповідальність та активізм, бо поняття власності поширюється від домівки на свою вулицю, район, село, місто.

Політична. Тут громадський простір працює на вільне формування громадської думки та участі громадян у політичних процесах, розуміння урбаністичного способу життя та демократичного управління.

Економічна. Спільний простір у містах та селах – це ядро всіх ринкових відносин. Вони є майданчиками для торгівлі, обміну ідеями, реклами. Дуже часто якісні по дизайну й ландшафтній архітектурі простори підвищують вартість нерухомості та орендної плати навколо.

До прикладу, в деяких американських містах діють закони, які зобов’язують девелоперів (забудовників) створювати публічні простори за свій кошт для міста в обмін на можливість збільшувати висотність або щільність забудови.

Як на мене, це класний кейс, який треба взяти на “озброєння” для нашого міста. Особливо, враховуючи велику кількість забудовників та площі їхніх ділянок. Якби тільки була політична воля керівників. Вірю, що ми до цього дійдемо.

Туристична. У розвинених містах починають змагатись за естетичну складову таких просторів. Часто, вони переплітаються з культурної спадщиною та стають магнітами для туристів. Водночас це сприяє розвитку і самого населення, підвищується інтерес інвесторів до регіону.

Культурна. Громадські простори – це каталізатори культури. Саме тут формуються спільноти, проводяться ярмарки, фестивалі, концерти.

Оздоровча. Якісні публічні простори спонукають людей більше переміщатись, створюють можливості для занять спортом, активного відпочинку, знижують навантаження на медичну систему в громаді та стимулюють хороший емоційний стан жителів міста.

Що не так із громадськими просторами в Івано-Франківську?

А тепер, маючи певну інформацію та знання, давайте розглянемо деякі громадські простори в Івано-Франківську, аби зрозуміти краще, про що ж тут власне йдеться.

Якщо проаналізувати усі ці фактори та функції, а потім пройтись нашим містом, то висновок один — майже кожен публічний простір не створює усі 10 можливостей, а тому не є успішними та повноцінними.

Ба більше, складається враження, що тут зовсім немає розуміння, що це таке насправді. Ідучи нашими вулицями, ви точно помітите, що бруківка чи асфальт поганої якості, ви точно звернете увагу, про небезпеку та хаотичне паркування на тротуарах, відсутність інклюзивного благоустрою, наявність перешкод у вигляді бетонних кашпо (в яких часто ростуть просто бур’яни). Окрім того, освітлення переважно низької якості, часто жахливої. Майже повна відсутність публічних просторів у спальних районах, неякісне озеленення, часто відсутність або незаконне вирубування дерев. Цей список можна продовжувати, та суть в тому, що місто ніяким чином не працює з просторовим розвитком та плануванням. На превеликий жаль, місто так само не покращує базові речі, котрі, здавалось би, мали бути якісно зробленими без глобальних і дорогих витребеньок.

Розглянемо, до прикладу, вулицю Шевченка. Вона є пішохідною, тому це точно випадок громадського простору. На мою думку, вона найбільш активна в плані використання людьми. Містяни обирають користуватися нею, отже там їм комфортно, зручно, естетично, цікаво. Простір виконує безліч функцій. Зокрема, тут гарно поєднуються соціальна, туристична та культурна функції. Вулицю Шевченка обирають і в повсякденному користуванні, і під час прогулянок та відпочинку, сюди точно завітають туристи міста. Вулиця починає приваблювати бізнес все частіше, тут з’являються кав’ярні, кафе, магазини. Архітектура тут різноманітна, побудована в різні часи та в різних стилях. Тут більш-менш якісна інфраструктура та елементи благоустрою. Та є одне але.

Тут дозволено їздити машинам. По пішохідній вулиці їздять машини. Ця ложка дьогтю в бочці меду насправді знецінює всі досягнення та створює багато проблем. Там де є машини в публічному просторі – завжди небезпечно. Крапка. А ще вони просто паркуються там, до того ж, безкоштовно. Це забирає простір в людей для активностей, створює перешкоди, підвищує загазованість, а головне – створює небезпеку для містян. Окремо хочу розповісти про червону лінію, яка мала б бути велосипедною доріжкою, але такою не є. Тут часто трапляються аварії, адже люди женуть на велосипедах і наїжджають на перехожих. Не всі розуміють, що простір спільний і це зовсім не велодоріжка, проте вона червона. Це абсурдне рішення, яке постійно створює незручності та непорозуміння між людьми. А головне – ніяк не вирішується з боку влади міста.

Ще один громадський простір, котрому бракує “життя” – площа Шептицького.

Майдан Шептицького є унікальним міським простором, який насправді використовують дуже мало в цьому розумінні. Він слугує більше транзитною зоною, аніж місцем для відпочинку. Там недостатньо озеленення, немає вуличних меблів, частину зробили парковкою. Тут є великий потенціал і його слід пропрацювати.

Основною метою одного з моїх проектів тут є перетворення транзитної камерної площі на повноцінний громадський простір, середовище для щоденного відпочинку різновікових груп мешканців міста і туристів, шляхом влаштування  елементів благоустрою, озеленення та малих архітектурних форм. Оскільки на даній площі розташовані архітектурні пам’ятки, музеї, духовні заклади, пам’ятник, тому вже перебуваючи там люди занурюються в атмосферу культури та мистецтва, спокою та духовності.

Проект є дуже актуальним, адже в місті забудовуються або знищуються зелені зони, а також місто збільшилось кількістю населення, які не мають де відпочивати та прогулюватись. Натомість, ми озелененням повертаємо площу до активного функціонального життя, робимо ту локацію в центрі міста привабливою для відпочинку та проведення часу.

Найбільш вдалим та якісним з точки зору естетики та функцій, на мою думку, є громадський простір на площі Міцкевича. У ньому присутні усі 10 ознак та принципів успішного публічного простору. Особисто дуже люблю це місце, кожного разу милуюсь та тішусь, що він саме такий. Особливої уваги заслуговують матеріали, вуличні меблі та озеленення. Все зроблено акуратно, з повагою до історії локації, але з сучасними рішеннями. Там завжди людно, затишно, безпечно, комфортно.

На жаль, щодо спальних районів, то там майже немає громадських просторів. Наше місто хаотично забудовують житлом, не залишаючи місця для таких важливих речей. Більше того, знищуються останні зелені зони, навіть малі шматки зелених клумб бездумно і нагло віддаються на безликі споруди чи банально брукуються. Це насправді дуже сумно, бо в майбутньому в місті просто не зможуть знайти території, які можна буде пристосувати та перетворити на громадські простори. А ми ж добре пам’ятаєм, які важливі функції виконують публічні простори для міста та її жителів, правда?

Зараз я покажу вам приклади публічних просторів з різних країн. Свідомо не буду коментувати їх. Просто роздивіться і зробіть висновки самі.

Дуже хочеться, аби містом керували свідомі люди, котрі люблять та поважають спадщину, архітектуру, озеленення, а також розуміють, як має розвиватись сучасне місто та працювати на благо жителів. Нехай Івано-Франківськ переродиться, нехай у ньому буде багато якісних та крутих публічних просторів, які сформують громадянське суспільство вільних, розумних та активних мешканців.

Запрошуємо до співпраці авторів — експертів в різних темах. Якщо Вам є що сказати про наше місто і як зробити його кращим — пишіть на електронну адресу редакції informator.ivanofrankivsk@gmail.com. В темі листа вказуйте “Вільний автор для співпраці”.

Редакція не несе відповідальності за зміст опублікованого матеріалу і може публікувати статті, не поділяючи точку зору автора.

Читати також: “Наш глядач має шукати нас серед якихось вивісок, пабів…”: історія приміщення театру ляльок