Каплицю Святого Василія Великого звели у XV столітті на фундаменті Успенського собору XII століття. Збудували її з блоків давньоруського храму. Каплиця постраждала під час нападу військ Ібрагіма Шайтана-Паші, а також зазнала руйнувань внаслідок артилерійського обстрілу в 1915 році. Детальніше про історію каплиці читайте у матеріалі.
Пише Інформатор Івано-Франківськ покликаючись на Опілля: скарби нації
Каплиця та нова церква Успіння Пресвятої Богородиці, зведені за зразком княжої катедри, були побудовані в період 1579–1584 років з ініціативи єпископа Гедеона Балабана. Він також заснував друкарню при Успенському монастирі.
Каплицю використовували для зберігання рукописів, стародруків і документів. За іконографією 1911 року, вона мала надбудовану дерев’яну двоярусну дзвіницю з дев’ятьма дзвонами. На початку XX століття у приміщенні зберігався архів Крилоської парохії.
Під час обстрілу 1915 року каплицю частково зруйнували, це призвело до втрати історичних документів. Кам’яну частину споруди реставрували у 1975 та 1988 роках. Каплиця Св. Василія була першим музеєм історії давнього Галича, має цінні архітектурні деталі: нішу-вівтар та оригінальне кругле віконце (люнет), яке збереглося з малої абсиди літописного Успенського собору ХІІ століття.
Каплиця Святого Василія Великого. Фото взято з Фейсбук-сторінки Опілля: скарби нації
Каплиця Святого Василія, ймовірно, виконувала функцію усипальниці. На початку ХІХ століття, за вказівкою галицького митрополита Антонія Ангеловича (1766–1814), під підлогою каплиці провели археологічні розкопки. У результаті виявили чотири алебастрові саркофаги, які під час спроби підняття на поверхню зруйнувалися.
Дослідники Андрій Стасюк та Ігор Коваль, на основі збережених сфрагістичних джерел, висловлюють припущення, що християнське ім’я князя Ярослава Володимировича було Василій. Вони вважають, що каплиця, яка збереглася до сьогодні, присвячена саме хрестильному імені галицького князя. Як зазначають науковці:
“Ще одним аргументом на користь версії християнського імені Василій може виступати активна містобудівна діяльність Ярослава “Осмомисла”.
Каплиця Святого Василія Великого. Фото взято з Фейсбук-сторінки Опілля: скарби нації
З Київського літопису відомо, що князь розбудовував свою землю. Одним з таких городів, побудованих Ярославом Володимировичем, міг бути літописний Василів (сучасне с. Василів Заставнівського району Чернівецької області). Хоча в історіографії фундатором міста вважають Василька Ростиславовича, однак існує також версія про заснування та розбудову Василева в епоху Ярослава Володимировича “Осмомисла”.
Сьогодні Василівська каплиця разом з ренесансною будівлею церкви Успіння Пресвятої Богородиці початку XVІІІ ст. ( та будівлею Митрополичих палат XVІІІ ст. утворюють своєрідний архітектурний комплекс.
Нині каплиця є частиною національного заповідника “Давній Галич” і входить до переліку пам’яток архітектури національного значення.
Читати також: Івано-Франківська облрада виділила майже 3 мільйони на популяризацію Галича
Головне фото взято з Фейсбук-сторінки Опілля: скарби нації.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
