Церква Івана Богослова в Богородчанах — унікальна святиня, що поєднала історію, віру та боротьбу. Вона пройшла шлях від дерев’яного храму до символу духовності Прикарпаття з унікальною архітектурою та святинями.
Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ покликаючись на сайт про пам’ятки України zabytki.in.ua
Історія церкви
Через тривалу московську окупацію та переписування історичних документів, встановити точний час появи першої православної святині в Богородчанах неможливо.
Відомо, що наприкінці XIX століття майже в центрі містечка стояв дерев’яний храм Пресвятої Трійці, де зберігався золочений іконостас із Манявського скиту (зараз є частиною експозиції Львівського музею українського мистецтва).
Після важких наслідків Першої світової війни, у 1930 році, з ініціативи єпископа Станіславійського Григорія Хомишина (1867–1945), неподалік дерев’яної Троїцької церкви було освячено наріжний камінь для будівництва нового собору.
Храм, зводився за проєктом талановитого львівського архітектора Євгена Васильовича Нагірного чотири роки, і після освячення в 1934 став однією з головних уніатських святинь Прикарпаття, завдяки унікальності своєї символічної архітектури, за зразок якої були взяті зразки світової класики (константинопольський Софійський собор та римська базиліка святого Петра).
Але нести слово Боже церкві Івана Богослова довелося не довго – Друга світова війна 1939 – 1945 років і радянська окупація призвели до її зачинення в 1952 році з переобладнанням під склад.
Пізніше Богородчанська громада відвоювала собі право на богослужіння в стінах рідного храму – в 1990 році місцева адміністрація відчинила двері святині, а вже за рік, 15 жовтня 1991 року, в незалежній Україні ці права були юридично оформлені.
Центральний фасад церкви Івана Богослова
У 1990-х роках зроблене тинькування зовнішніх фасадів, протягом 2000-х відновлені та розписані внутрішні інтер’єри.
До того ж 25 вересня 2016 року сталася знакова подія – повернення копії чудотворного образу Богородчанської Божої Матері (оригінал знаходиться в польському Кобєлові).
Архітектура
Чотиристовпна цегляна базиліка головного греко-католицького храму Богородчан з шестиколонним портиком доричного ордеру центрального входу є окрасою центральної частини містечка.
Її еклектичний образ з ухилом в необароко по зовнішніх фасадах від початку був не тинькований і тільки після повернення в 1990-х сакральної суті отримав свій сучасний вигляд.
Прикрашена високими вузькими віконними арками, контрфорсами, балконом на портику за тонкими балясинами парапету у доповненні тонких штрихів обвідки.
Головний зовнішній акцент перлини зосереджено на верхній частині піднесеним куполом з круглими світловими віконцями на високому світловому барабані.
Балкон греко-католицького храму
Багатий внутрішній розпис зі святими образами та витончені вітражі лише підкреслюють чотири монументальні опорні колони купольного барабану на високих стилобатах.
Сім нехарактерних колон захристії символічно відповідають за кількістю святим таїнствам. Окрему увагу привертає образ Богородчанської Божої Матері, урочисто прибраний рушниками на простій тринозі.
Читайте також: Архітектура та будівництво Богородчан 20 століття
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
