Інформатор Івано-Франківськ радий поділитися з вами історіями, які подарують віру в почуття та силу любові. Це — “Листи Джульєтті”.
Інформатор Івано-Франківськ зібрав для вас найщиріші зізнання в коханні.
Якщо вірити теорії Біг Бенгу, то Всесвіт почався з великого вибуху, як і наша з тобою історія.
Для мене початком всього стала мить, коли ти вперше взяв мене за руку. Після довгих переписок, ми зустрілись в чужому місті і сіли в останній автобус туди, де ти мав, хоч якихось, знайомих. На задніх сидіннях люди співали і, не виключаю, що ми були там тверезими одні з не багатьох. Але я відчула як п’янію, як тепло та млість розливається по тілу. Я не знала як вести себе у тій ситуації, але йшла б за тобою хоч на край світу.
Певно, то були ті самі метелики в животі. Кажуть, зазвичай так починаються токсичні стосунки, але подивися на нас зараз, через десять років з того вечора: спільна справа, дім, чудовий син та тринадцять пухнастих улюбленців. Наше кохання росло і, врешті, стало сильнішим за відстань, фінансові негаразди, хвороби та різні дріб’язкові проблеми. Але якби мене спитали, з чого все почалось, то я б відповіла: «з великого вибуху між долонями двох незнайомців».
Якби про наше кохання зняли фільм, він би переміг в категорії найнудніших. Все тому що я не Белла Свон, а ти не Едвард Каллен. Наші стосунки — це неприступна фортеця в часи найстрашнішої бурі, а не смуга перешкод й змагання на виживання.
Я покохала тебе за теплі обійми, що діють наче ліки від аритмії, за джекпот у вигляді неочікуваних кучерів, за почуття гумору, за мій спокій біля тебе та відчуття себе як найбажанішої жінки у світі, за неабиякий розум та кмітливість, якими захоплююсь увесь цей час.
Казала тобі багато разів й знову скажу це тут — я тебе кохаю, Максе. Дякую, що прийшов у моє життя й ми тепер творимо наше спільне.
Бог ніколи не помиляється. Я називаю тебе так від нашої першої переписки. Твоя мудрість, розум і прекрасна усмішка одного неймовірного жовтня не дали мені вибору. Ти побудував у моєму серці маленький затишний будиночок, навколо якого найтепліше сонце, найуважніше небо і найніжніші морські хвилі. Ти став не просто чоловіком від якого кидало то в жар, то в піт, але і цікавим співрозмовником, неспішливим розрадником, ніжним лікарем для моїх понівечених думок та милою скарбничкою анекдотів.
У тому теплому жовтні я не встигла зізнатися. Ти щовечора п’єш чай із цукерками у будиночку в серці, годуєш кота, працюєш і пишеш мені мої улюблені повідомлення. Мрію, що навколо будиночка стихнуть вибухи і сирени, що жодного вікна не зачепить ворожий снаряд. Мрію, що ми позбираємо усі скельця наших втрачених побачень. Пам’ятаю кожен дотик твоїх долонь, запах твого волосся, твій голос і моє ім’я на твоїх устах. Я промовлю ці слова не крізь телефон чи у чатах месенджерів. Не знаю, як це буде, певно, я буду дуже соромитися. Разом із зірками в небі, хвилями в морі, сонцем над горизонтом і купою пташок я прошепочу тобі тихо на вушко: «Професоре, я тебе люблю…»
Давно я мріяв зустріти долю Віка віка вікторія серце ти моє вкрала неначе в казці побував обнімала цілувала до небес. Цілувала покохала серце і душу причарувала приворожила моє серденько заполонила.
Віка дівка неймовірна знив в дитинстві побуваєш і світ повідаєш, поцілуєш в казці почуваєшся, обіймеш і до серденька пригорнеш. В Віки очі чарівні своїм поглядом зачарує і до серденька добереться! І як Вікторії сказати я тебе люблю! Люблю бо моє серденько каже це твоя людина з якою хочеться вечором лягати і зранку прокидатися каву в ліжко принести і казати я тебе кохаю Вікторія!
Ім’я Вікторія чарівне зразу видно мама вибирала а тато дуже старався бо на світ народилася Вікторія яка моє серденько вкрала і як мені таку красуню не любити бо серце моє заполонила.
Серце вискакує з грудей 24/7 думаєш про Вікторію як вона там чи все добре чи поїла чи виспалась… це таке відчуття коли ти починаєш любити більше ніж себе. Коли ставиш інтерес й потреби цієї людини на перше місце. Хочеш дбати про неї і ніколи з нею не розлучатися ти будуєш плани на майбутнє: сім’я, весілля, діти, робота. Я хочу, щоб ти знала, Вікторія я завжди кохатиму тебе в горі та в радості. Я хочу, щоб ти була моєю долею і ніколи тебе не відпускати.
Вікторія я тебе кохаю! ❤️
Читайте також: Купідоненко у Франківську: хто він і чому змушує писати листи?
Марина Валова
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
