В історії Прикарпаття, зокрема Галицького замку, є сторінки, пов’язані з османським вторгненням. Про що саме говориться? Дізнаєтесь у цьому матеріалі.
Про це розповіли в Національному заповіднику “Давній Галич”, передає Інформатор Івано-Франківськ
24 вересня 1676 року татаро-турецька армія під командуванням Ібрагіма-паші, званого Шайтаном, вирушила від Станиславова до Журавна, зупинившись табором під Галичем.
Попереду — облога. Загін Анатолії Гусейна, яничарів та сіпахів оточили замок, розпочавши запеклий штурм.
Сили були нерівними. Більшість шляхтичів покинули Галич ще до прибуття османів, тож частина мурів залишилася без захисників.
Проте гарнізон чинив спротив: у фортеці не бракувало зброї, а хороша продумана система укріплень дозволяла швидко перегруповуватися.
Здавалося, твердиня вистоїть. Але вже за кілька годин боротьби комендант замку Ляховський, усвідомивши безнадійність системи, наказав підняти білий прапор.
Його рішення коштувало йому життя – за наказом короля Яна Собеського капітулянта стратили.
Галицький замок. Джерело фото: Національного заповідника “Давній Галич”
Турки не просто заволоділи фортецею, а жорстоко помстилися їй за опір: знайшли запаси пороху, вони висадили у повітря вежі та частину оборонних стін.
Галицький замок зазнав руйнувань, які не знав за всю свою історію.
Та врешті перемога османів була не результатом слабких мурів, а наслідком браку стійкості та рішучості у командуванні гарнізону. Історія пам’ятає не лише тих, хто боронив, а й тих, хто занапастив.
Зеновій Федунків. Галицький замок. 2013 р.
Читайте також: Кіноспадщина зі смітника: «Довженко-Центру» передали унікальний архів
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
