З 3 березня в Україні розпочався Великий піст – один із найважливіших і найсуворіших періодів у християнській традиції. Він закликає вірян до духовного очищення, молитви та самопожертви, наслідуючи приклад Ісуса Христа. Однак повномасштабна війна внесла свої корективи, змінивши не лише суспільне життя, а й ставлення українців до релігії та її традицій. Як сьогодні дотримуються Великого посту жителі Івано-Франківська?
З’ясовував Інформатор Івано-Франківськ
Наші журналісти поспілкувалися з представниками Української православної церкви та з представниками Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.
Пояснення від священнослужителів УПЦ
Протоієрей Микола Гунко, ректор Івано-Франківського Богословського інституту, наголошує, що Великий піст залишається надзвичайно важливим періодом для кожного християнина, адже це час підготовки до Христового Воскресіння.
“З початком війни ставлення людей до церкви та посту суттєво змінилося в позитивний бік. Багато хто, зіткнувшись із життєвими випробуваннями, почав шукати духовної підтримки. Храм став місцем спокою, надії та розради”, – зазначає священник.
За його словами, у перший рік повномасштабного вторгнення церкви Прикарпаття були переповнені вірянами, які прагнули молитви та духовної підтримки. Сьогодні цей дух віри та надії залишається незмінним.
Як правильно входити в піст?
Отець Микола пояснює, що Великий піст – це не лише утримання від певних продуктів, а насамперед духовне очищення та боротьба зі спокусами.
“Перед постом церква пропонує підготовчі тижні, які допомагають вірянам поступово налаштуватися як фізично, так і морально. Це час для самоаналізу, позбавлення від шкідливих звичок і внутрішнього вдосконалення”, – додає він.
Чи повинні військові постити?
За словами священнослужителя, дотримання посту має бути усвідомленим та можливим для конкретної людини. У військових умовах це далеко не завжди можливо.
“Для солдатів головне – мати сили для боротьби. Тому церква не засуджує тих, хто через обставини не може постити. Головне – зберігати віру та прагнути духовного вдосконалення”, – наголошує отець Микола.
Наприкінці розмови отець Микола додав, що зміни у ставленні до релігії можна помітити на прикладі вірян, які раніше відвідували храми Московського патріархату. Деякі з них перейшли до Православної церкви України, хоча цей процес був непростим.
“Перші спроби переходу з Московського патріархату на українську церкву почалися ще у 2019 році, коли був отриманий Томос. Сьогодні є парафіяни та цілі парафії, які не лише перейшли до ПЦУ, а й повністю прийняли перехід на новоюліанський календар. Вони свідомо дотримуються посту та залишили церкву Московського патріархату, розуміючи, що релігія є важливим чинником у формуванні національної ідентичності та державності”, – зазначає священник.
Пояснення від священнослужителів УГКЦ
Отець Іван Стефурак, керівник департаменту інформації Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, також зазначає, що війна вплинула на релігійність українців. За даними Центру Разумкова, у 2022 році кількість віруючих зросла до 74%, однак до 2024 року цей показник знизився до 68%. Водночас 22% респондентів заявили, що після початку війни стали більш релігійними.
“У складні часи люди шукають справедливості, взаємопідтримки та сенсу. Багато хто знаходить це у вірі, звертаючись до Бога через молитву, піст і благодійність”, – розповідає отець Іван.
Проте є й ті, хто навпаки – віддаляється від релігії, не розуміючи, чому Бог допускає страждання. Тут, на думку священника, важливу роль відіграє пастирська опіка та підтримка тих, хто переживає духовні кризи.
Піст як шлях до духовного очищення
Отець Іван наголошує, що Великий піст – це не лише обмеження в їжі, а передусім духовне відновлення.
“УГКЦ традиційно дотримується суворого посту в перший і останній тижні, а також у середу та п’ятницю. Однак головне – не просто відмовитися від м’яса, а наповнити цей період молитвою, добрими справами та внутрішнім зростанням”, – пояснює він.
Релігія і переселенці: як війна змінила ставлення до віри?
Від початку війни багато внутрішньо переміщених осіб опинилися в Івано-Франківську. Частина з них походить із регіонів, де релігія не відігравала значної ролі в суспільстві. Втім, в умовах війни багато переселенців почали відкривати для себе духовні цінності.
“Ми бачимо, що люди з інших регіонів активно долучаються до релігійного життя громади. Деякі вперше знайомляться з традиціями, які для місцевих жителів є звичними, як-от освячення великодніх кошиків. Для них це не просто новий досвід, а можливість знайти духовну опору”, – зазначає отець Іван.
Зміни у релігійному ландшафті України
За останні роки в Україні відбулися суттєві зміни в релігійній сфері. З моменту отримання Томосу у 2019 році кількість вірян Православної церкви України (ПЦУ) значно зросла. Водночас частка вірян УПЦ Московського патріархату скоротилася до 5,5% у 2024 році.
“Війна прискорила процес духовного відокремлення від російського впливу. Багато громад покинули Московський патріархат, натомість обрали ПЦУ або УГКЦ. Це не просто зміна церковної юрисдикції, а усвідомлений вибір на користь релігійної ідентичності, яка є частиною національного самовизначення”, – пояснює священник.
Минулого року Інформатор писав про значення Великоднього посту для гуцулів.
На Гуцульщині Великодній піст вважається періодом духовного очищення, гармонії з близькими та природою. Тому з давніх-давен майже кожен гуцул і гуцулка дотримувалися священного посту.
Окрім відмови від їжі, гуцули відмовляли собі в інших речах, які раніше приносили їм радість (співи, танці). Під час великого посту старалися важко не працювати, добре дбати про худобу та своє обійстя.
Саме говіння (дотримання посту) на Гуцульщині має унікальне значення, адже постити можна щодня при цьому присвячуючи говіння щоразу іншому наміру.
Детальніше про це читайте тут.
До теми: Розклад Богослужінь у храмах міста на перший тиждень Великого посту
Христина П’ятнюк
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
