На території Галицького замку ростуть вікові дерева, яким понад сто років. Сьогодні розповідаємо їхню історію.
Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на допис Національного заповідника “Давній Галич”
На рубежі ХІХ–XX століть Галицький замок став туристичною атракцією міста, що зумовило нагальну потребу у консервації руїн, облаштуванні водовідведення та укріпленні ескарпів.
Було визначено необхідну суму коштів — 800 золотих (300 надало “Коло консерваторів”, решту — міська влада). У 1900 році провели перші рятувальні роботи, а вже у 1901-му — законсервували одну з веж та частково відреставрували ескарпи замку.
Територія Галицького парку. Джерело фото: Facebook-сторінка Національного заповідника “Давній Галич”
У 1908 році під час розгляду справи щодо господарської діяльності власника цегельні М. Спірмана, яка розташовувалася поблизу Замкової гори й могла завдати шкоди залишкам фортеці, представники “Кола консерваторів” висунули низку вимог.
Цвітіння сторічних дерев у Галичі. Джерело фото: Facebook-сторінка Національного заповідника “Давній Галич”
У підсумку було видано розпорядження укріпити цементом верхню частину замкових мурів, а також рекомендували засадити схили Замкової гори лісом, аби запобігти їхньому зсуву.
Цвітіння сторічних дерев у Галичі. Джерело фото: Facebook-сторінка Національного заповідника “Давній Галич”
Точно невідомо, які саме дерева були висаджені для заліснення, однак деякі з них збереглися донині. Зокрема, на території Замкової гори досі ростуть вікові дерева липи серцелистої та гіркокаштана звичайного, вік яких перевищує сто років.
Цьогоріч старі каштани рясно зацвіли — відповідні світлини оприлюднив заповідник.
Читайте також: Архітектурна спадщина Галича: історія маєтку Лева Гузара на Осмомисла, 14
Більше новин Галича читайте ТУТ.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
