Будівництво у містах із цінною архітектурою потребує обережності: інакше можна наразитися на штрафи, протести та репутаційні втрати. Як правильно працювати з історичною забудовою – читайте у матеріалі.
Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ покликаючись на медіа ain.
Навіщо містам історичні та старі будівлі?
Навіть великим компаніям потрібні старі будівлі поруч, бо новобудови роблять міста одноманітними й нудними. Так вважає Джейн Джейкобс — американська письменниця й одна з основоположниць теорії нового урбанізму.
На її думку, справжнє міське життя виникає там, де є змішання різних бізнесів — великих і маленьких, вигідних і малоприбуткових. Великі мережі будують нове, а невеликі бізнеси чи креативні простори часто обирають старі споруди через доступність і зручність. Саме вони зберігають міські вулиці живими та безпечними.
То як бізнес в Україні може підтримати збереження культурної спадщини?
Київський активіст і співзасновник хабу «Цегла» Дмитро Перов пояснив AIN, що підхід до роботи з історичною забудовою залежить від формату. Підприємці можуть залучити фахівців з охорони пам’яток чи архітекторів-реставраторів — вони знають, як створити унікальні проєкти, які враховують історичний контекст, а не лише побажання замовника.
За словами Перова, малі бізнеси зазвичай легше йдуть на співпрацю. Натомість великі компанії часто досі мислять категоріями максимального прибутку й площі, а не збереження архітектурної спадщини. Перов наголошує, що такі проєкти, збудовані лише для заробітку, втрачають привабливість уже через кілька років.
Як перевірити, чи є будівля чи ділянка пам’яткою культурної спадщини?
Існує три основні способи:
- Перевірити у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України. Там є розділи для пам’яток національного і місцевого значення.
- Зайти на сайт міської ради, де зазвичай також є інформація про такі об’єкти.
- Подати запит до місцевого органу охорони культурної спадщини.
Яка відповідальність за пошкодження пам’яток?
Якщо пошкодити чи зруйнувати пам’ятку культурної спадщини умисно, настає адміністративна й кримінальна відповідальність за ст. 298 Кримінального кодексу України. Зокрема:
- для фізичних осіб – штраф до 1700 грн;
- для юридичних осіб – штраф від 17 000 до 170 000 грн, або обмеження волі на строк до трьох років.
Попри це, штрафи невеликі, а охоронне законодавство — недосконале. Через це деякі компанії все ще наважуються зносити історичні будівлі, щоб зводити на їхньому місці прибуткові багатоповерхівки.
Які дозволи потрібні для проведення робіт?
Якщо будівля є пам’яткою місцевого значення чи щойно виявленим об’єктом, дозвіл на капітальні роботи дає Департамент охорони культурної спадщини міста або області. Якщо це пам’ятка національного значення — погодження надає Міністерство культури та інформаційної політики України.
Для дрібних робіт усередині приміщення (як-от заміна шпалер, люстр, сантехніки) погодження не потрібне. А ось зміни ззовні (наприклад, заміна вікон, дверей, фасадні роботи) треба погоджувати.
Якщо будівля житлова, потрібна також згода інших мешканців — адже під’їзд, фасад і двір є спільною власністю (ст. 382 ЦКУ та закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»). Для утеплення фасаду чи заміни вікон потрібен дозвіл ОСББ або ЖЕКу.
Що заборонено без погодження?
- заміна вікон, дверей, балконів, ліпнини на сучасні елементи;
- самовільне утеплення фасадів (особливо пінопластом);
- встановлення вивісок, банерів, кондиціонерів;
- переобладнання горищ або дахів без дозволу;
- добудови/надбудови у межах історичного ареалу.
Завод «Промприлад», Івано-Франківськ
Івано-Франківський завод «Промприлад» — одне з найстаріших підприємств, розташоване в центрі міста. У 1905 році завод утворили на базі трьох підприємств: фірм «Край», «Фама» та вагономеханічного заводу Вацлава Майора. Після приходу радянської влади фірми націоналізували та об’єднали в машинобудівний завод.
Колись на території цього заводу виготовляли парасольки й деталі для легкових авто, які експортували до понад 20 країн. У часи розквіту на «Промприладі» працювали тисячі людей, а інфраструктура включала гуртожитки, їдальні та культурні простори. У 1990-х завод приватизували та розпродали, а його територія поступово занепадала.
«Від самого початку будівля мала для нас і історичну, і емоційну цінність саме як частина цієї індустріальної спадщини. Так, вона не є пам’яткою архітектури, бо корпуси збудовані вже в радянський період, але це теж частина історії. І в цьому є певний індустріальний шарм. У деяких моментах усе ще можна вловити нотки галицької ідентичності», — розповів Юрій Филюк, який майже десятиліття тому вирішив дати території нове життя та перетворити його на інноваційний громадський простір.
Промприлад
Юрій — керівник і ініціатор проєкту «Промприлад.Реновація», який заснували у 2017 році підприємці, митці та урбаністи. Замість забудови житловими комплексами, вони створили центр для освіти, бізнесу, культури й відпочинку, щоб розвивати регіон. Проєкт фінансують через імпакт-інвестування, уже залучили 16,7 мільйона доларів (станом на грудень 2024 року).
Завод відновлювали за принципом максимального збереження автентичності: склоблоки, відкриті балки, перекриття, текстури. А неактивні елементи обладнання намагались інтегрувати в простір.
«Промприлад. Реновація»
Читати також: Скандальна забудова біля міського озера в Івано-Франківську: громада знову проти багатоповерхівок у Крихівцях
Головне фото – ілюстративне.
Підписуйтесь, щоб частіше бачити наші новини.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
