“Треба йти воювати, щоб зупинити ворога”. Історія загиблого Героя з Тисмениці — Павла Фученка, який з дитинства ріс на історіях про війну. Коли вона прийшла в його життя, без вагань став на захист України.
Про це повідомляє Інформатор Івано-Франківськ з посиланням на Тисменицьку міську раду.
Павло народився 16 листопада 1981 року у багатодітній родині педагогів Ганни та Василя. Був третім із шістьох братів. Його назвали на честь діда — учасника Другої світової війни, який пройшов фронт, отримав поранення і втратив ногу.
У дитинстві Павло разом з братами захоплено слухав його фронтові спогади. Тоді ніхто й подумати не міг, що війна повернеться у їхні життя.
Павло Фученко з побратимом. Джерело фото: Тисменицька міська рада
У школі Павло захоплювався футболом, фотографією та музикою — навчався в музичній школі по класу кларнета. Згодом закінчив Івано-Франківське музичне училище ім. Дениса Січинського з відзнакою, а у 2003 році — музично-педагогічний факультет Прикарпатського університету.
Працював, грав на весіллях, їздив за кордон, а перед повномасштабним вторгненням — працював на заводі в Івано-Франківську.
Коли почалася велика війна, Павло сказав: “Треба йти воювати, щоби зупинити ворога. Якщо ми цього не зробимо — нелюди прийдуть у наші домівки”.
Мати намагалася вмовити сина, адже він мав проблеми зі спиною, однак Павло був рішучим.
Павло Фученко з родиною. Джерело фото: Тисменицька міська рада
У червні 2022 року його мобілізували. Пройшов навчання у Львові, далі — підготовку в Англії. Служив у складі 3-ої окремої штурмової бригади.
Брав участь у боях на Херсонщині, під Соледаром, Авдіївкою та Бахмутом. У 2023 році був нагороджений «Золотим Хрестом» від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Про бої майже не розповідав, лише зрідка згадував, як рятував поранених побратимів або витягував тіла загиблих.
Павло Фученко. Джерело фото: Тисменицька міськ рада
Востаннє Павло приїздив додому перед Вербною неділею 2024 року. Відпустку не добув — повернувся на фронт. Востаннє подзвонив матері на Великдень: сказав, що все добре, є частування, хай вона не хвилюється.
Через тиждень зв’язок обірвався. Павло не встиг привітати маму з Днем матері. Жінка забила на сполох.. і не дарма.
12 травня 2024 року поблизу села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області Павло Фученко загинув під час артилерійського обстрілу.
Героя поховали в рідній Тисмениці. Його нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня, званням почесного громадянина Івано-Франківська, відзнакою “За честь і звитягу” та медаллю обласної ради «Лицар бойового чину».
Інформатор висловлює вдячність та глибоку шану полеглому воїну. Вічна пам’ять.
Більше новин Тисмениці читайте за покликанням.
Читайте також: З молитвою в серці і раною на тілі: історія військового з Івано-Франківська
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
