Село Русів на Снятинщині — не очевидне місце для туризму і літнього відпочинку. Тут немає гір, атракціонів чи розваг. Доїхати сюди — той ще квест: пилючними польовими дорогами поміж позначені на карті “купи гною” (і так, це реальна позначка на Google Maps). Проте це місце точно варте вашої уваги. Воно миротворче-заспокійливе, особливо в тій локації, якою ми сьогодні з вами поділимось у фоторепортажі.
Інформатор запрошує до подорожі в часі.
Краєвид з двору біля хати Стефаника в селі Русів
Садиба на головному фото – це місце, де народився один з найвідоміших українських письменників. Тут, серед старих покутських обійсть із химерними дахами, зберігається живий спогад про Василя Стефаника. Рідні письменника перетворили давній будинок в музей, делікатно зібрали особисті речі автора і подбали аби інтер’єр мав такий же вигляд, як в часи, коли Стефаник писав тут свої твори.
Пам’ятник Василю Стефанику на подвір’ї садиби
Експозицією в фактично меморіальному музеї опікується паня Мотря Стефаник — невістка Кирила Васильовича, середнього сина письменника. Інформатору пощастило приїхати в день, коли пані Мотря була тут і змогла провести екскурсію, сповнену спогадами та родинними переказами про життя Василя Семеновича. Те, наскільки гарно доглянуте тут подвір’я, всі вирощені квіти, підстрижені газони і навіть збережені черешні, які Стефаник садив на згадку про примирення зі своїм другом – її заслуга.
Погруддя Стефаника при вході до садибиУ садибі зберігається безліч особистих речей автора, одяг, книжки. Тут можна побачити і Ніцше, і Огієнка. А ще – дуже багато тогочасних фото і картин.
Світлиця в садибі Стефаника
Світлиця в садибі Василя Стефаника
Садиба — це друга частина музейного комплексу. Перша – літературний музей в центрі села. Він присвячений творчому доробку та біографії автора. А хата, котра була відкрита як музей 18 травня 1941 р. – це частина про життя. Тут письменник провів свої останні 26 років.
Кабінет Стефаника
Капелюх Василя Стефаника
Рукомийник в кабінеті Стефаника
Чудесно збережені речі на робочому столі Стефаника
Книга побажань, на столі при вході біля садиби
Особисті речі Стефаника
За склом зберігаються книги і фото
Ліжко і портрет батька Стефаника біля робочого столу
Навіть якщо ви не любите читати, не маєте серед захоплення дослідження української історії і, раптом, вперше прочитали про Василя Стефаника в цій статті (присоромлюємо, але не засуджуємо і залишаємо лінк з коротким описом його біографії ось тут), сюди все одно варто приїхати. Навколо так тихо, що здається час зупинився і можна почути власні думки, переплетені з шумом вітру серед гілля старих дерев. І ця тиша діє відновлююче добре. Спробуйте.
Вхід до садиби
Адреса садиби: с. Русів, вул. Т. Мигаля, 10
Доїзд: Трасою Снятин—Городенка, повернути за вказівником музею, їхати близько 1,5 км головною дорогою до села. В селі, попри школу, підійматися догори до пам’ятника Стефанику (його одразу видно). Головне приміщення музею розташоване ліворуч до пам’ятника, а щоб доїхати до садиби — потрібно повернути ліворуч дорогою вже за ним і прямувати за дороговказами.
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Читайте також: Кам’яниця Карла Гаусвальда — п’ятиповерховий провісник конструктивізму на розі вулиць Незалежності та Вітовського
Пишіть нам, які ще місця Прикарпаття нам варто відвідати у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
