Торговиця — село на Івано-Франківщині, де народився відомий український письменник і громадський діяч Лесь Мартович. Саме тут, у старій сільській хаті, розташувався літературно-меморіальний музей, що зберігає пам’ять про життя і творчість митця. Ми побували в музеї та зазирнули в найцікавіші його куточки.
Показує Інформатор Івано-Франківськ.
Ініціатором створення музею став місцевий краєзнавець Василь Липчук. Саме він зібрав чимало унікальних матеріалів про письменника.
Їх виявилося настільки багато, що у 1966 році сільська рада ухвалила рішення відкрити музей у двох кімнатах адмінбудівлі. Липчук став першим його керівником і активно продовжував поповнювати колекцію.
Згодом, за підтримки громади та місцевого колгоспу, у 1970 році збудували нову спеціальну будівлю під музей площею 222 м². Автором експозиційного задуму став художник Микола Дундяк. Урочисте відкриття оновленого музею відбулося 12 лютого 1971 року — до 100-річчя з дня народження письменника.
На подвір’ї — пам’ятник-погруддя Мартовичу, встановлений земляками на честь ювілею. А сам музей — це п’ять експозиційних залів, що знайомлять із життєвим шляхом, літературною спадщиною та громадською діяльністю Леся Мартовича.
В експозиції — прижиттєві видання творів, рідкісні документи, світлини, спогади сучасників, наукові розвідки та монографії, присвячені письменникові. Тут можна побачити і особисті речі Мартовича.
Особливе місце займає відтворений інтер’єр селянської хати, де письменник народився: витинанки, мальовані тарілки, лампи, дерев’яні скрині та навіть млинки для спецій — усе це допомагає відчути дух тогочасного життя.
В музеї зберігається й унікальна метрикальна книга села Торговиці, започаткована ще 1857 року. В ній під №220 від 12 лютого 1871 року зафіксовано народження Олекси Мартовича.
В іншій залі — макет хати, в якій народився письменник. Є й реконструкція його робочого кабінету — за автентичними фото.
Музей у Торговиці — не лише пам’ятка, а й культурна жива лабораторія. Тут легко відчути зв’язок поколінь, зрозуміти епоху і торкнутися до джерел української сатири. Спадщина Леся Мартовича залишається актуальною і сьогодні, бо вона — про людей.
Читайте також: Спадщина Габо: як родина Ватуйчаків з Франківщини популяризує культуру під час війни
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
