29 серпня, о 9:00, у Франківську провели акцію-нагадування про щоденну хвилину мовчання. Чому важливо щодня вшановувати пам’ять полеглим захисникам та захисницям пояснюють учасники акції.
Пише Інформатор Івано-Франківськ з місця події.
«Який у військових буде стимул бути на передовій, якщо вони бачать, як ставляться до тих, хто віддав на війні своє життя?»,– говорить дружина загиблого Миколи Сильченка – Валентина.
Валентина та її загиблий чоловік Микола Сильченко – викладачі з Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Чоловік Валентини – Микола був кандидатом наук, проте ще в 2014 році пішов на захист України. З початком повномасштабного вторгнення покинув відновлене цивільне життя і став до лав ЗСУ. Приймав участь у мінуванні та підриві мосту в Ізюмі.
«Вони (військові) теж приходять у відпустки, проходять реабілітації і бачать, як ставляться до військових у тилу та до сімей військових. Багато хто дзвонить і питає “Як ми підемо захищати ,якщо ми знаємо, що не те що нас не шанують – не шанують загиблих військових і їхні сім’ї?”»,– пояснює Валентина – учасниця акції.
Акція-нагадування про щоденну хвилину мовчання
Галина Батюк – дружина загиблого захисника Сергія Батюка та голова громадської організації «Родини загиблих захисників і захисниць Івано-Франківська».
Сергій Батюк з початку повномасштабного вторгнення пішов воювати у Територіальну оборону ЗСУ, служив зв’язківцем.
«Хвилина мовчання займає одну-дві хвилинки часу, і в цей момент подумки згадуєш свого рідного, своїх близьких та друзів. Ти згадуєш кожного, хто втратив життя. Це важливо щодня відчувати цю хвилинку серед мільйон хвилин нашого життя»,– пояснює Галина Батюк.
Акція-нагадування про щоденну хвилину мовчання
Галина Корнут – мати загиблого військового Романа Корнута розповідає власну історію втрати.
«Мій син у 2014 році служив в АТО, під час повномасштабної пішов служити до Сил спеціальних операцій і загинув під Авдіївкою, що на Донеччині. Ця хвилина мовчання дуже важлива, але виходить, що вона потрібна тільки нам – близьким загиблих»,– розповідає Галина Корнут крізь сльози.
«Нехай поліція вибачає, якщо ми самовільно виходимо і стаємо на дороги, бо вони не зможуть приїхати на акцію. Ми ризикуємо своїм життям, виходячи на дороги та нагадуючи про хвилину мовчання, бо одні водії їдуть, інші сигналять – всі відносяться, хто як хоче. Це дуже боляче»,– розповідає мати загиблого військового Романа Корнута.
Читайте також: Стало відомо про втрату трьох військовослужбовців та смерть ветерана з Франківщини
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
