Щороку тисячі туристів піднімаються в гори, щоб побачити кришталево чисті карпатські озера. Проте за яскравими фото в соцмережах часто ховається інша реальність — сміття, зіпсовані стежки й екологічні проблеми. Чи справді купання в гірських озерах таке безпечне та безневинне, як здається?
Пише Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на Інформатор Коломия.
Озера Карпат, або як їх ще називають — “дзеркала гір”, з кожним роком приваблюють усе більше мандрівників. Любителі піших маршрутів, відпочивальники, що прагнуть охолодитися, та охочі зробити ефектне “інстаграмне” фото часто забувають, що ці водойми — не місце для купання.
Озеро Борша на схилі гори Петрос
На території українських Карпат налічується понад 40 високогірних озер льодовикового походження. Більшість із них розташовані у заповідниках або є гідрологічними памʼятками природи. Найвідоміші з них — Несамовите, Бребенескул, Марічейка (Чорногірський хребет), Апшинець, Ворожеска, Герешаска, Івор (Свидовецький масив) та, звісно, Синевир на Закарпатті.
Озеро Несамовите, Івано-Франківська область
Найбільш проблемною точкою на мапі вважаються Свидовецькі озера. Фахівці Карпатського біосферного заповідника постійно фіксують наслідки людського втручання. Озерам Свидовця приблизно 10–15 тисяч років — вони унікальні за складом флори і є залишками польодовикового періоду.
Проте туристи продовжують ставити намети на берегах, під’їжджати квадроциклами чи автомобілями, купатися й навіть мити посуд у воді. Усе це руйнує мікрофлору, структуру ґрунтів та порушує природну рівновагу.
Будь-який контакт людини з гірськими водоймами призводить до руйнування екосистеми. У таких озерах ростуть сфагнові мохи, які можуть затримувати від 30 до 90% опадів. Саме завдяки цьому формується баланс підземних і поверхневих вод, що запобігає зсувам, повеням і селевим потокам.
Ба більше, якість питної води у Карпатах напряму залежить від стану високогірних озер, адже з них беруть початок численні джерела та річки.
Що говорить закон
Чимало туристів знімають відео, як купаються в озерах, не усвідомлюючи, що це порушення закону.
Згідно зі статтями 16, 18 та 21 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, на території заповідників і національних парків заборонена будь-яка рекреаційна діяльність, зокрема купання, миття посуду, використання природних ресурсів чи будівництво доріг.
Вказівник про заборону купання на озері Бребенескул. Фото: Luibov Boiko
На Івано-Франківщині є шість об’єктів природно-заповідного фонду: «Гуцульщина», «Галицький», «Верховинський», «Карпатський», «Синьогора» та заповідник «Горгани».
За порушення передбачено штрафи згідно зі ст. 91 КУпАП:
-
для громадян — 340–510 грн;
-
для посадових осіб — 850–1020 грн.
Проте на практиці притягнути порушників складно — поліція не завжди має можливість реагувати оперативно у віддалених місцях.
За останні роки свідомість туристів зросла, але проблема не зникла.
Навіть сьогодні на популярних локаціях — Несамовитому, Ворожесці, Герешасці чи Бребенескулі — можна побачити людей, які плавають або запускають сапи.
Попри численні таблички з попередженнями, більшість порушників не реагують на зауваження.
Як діяти
Якщо ви стали свідком порушення, скористайтеся сервісом «ЕкоЗагроза» (сайт ecozagroza.gov.ua або мобільний додаток). Також можна перевірити на карті Міндовкілля, чи належить локація до заповідного фонду.
Побачивши купальників у гірському озері, не сваріться — спробуйте пояснити, чому така поведінка шкодить природі. Посилайтеся на таблички, закони, а головне — на здоровий глузд.
Гірські озера – не просто чергова місцина для створення фото в інстаграм, а живі організми Карпат, які підтримують баланс цілих екосистем. Ми часто думаємо, що один заплив чи коротке вмивання не завдасть шкоди, але правда в тому, що кожна крапля мила, крему чи бруду змінює унікальну воду, якою живляться струмки й річки.
Відтак, відпочинок на природі має приносити радість і спогади, але справжня любов до Карпат – це не лише емоції чи світлини, а й повага до їхнього крихкого світу. Тому важливо не лише самим утриматися від купання в гірських озерах, а й мати сміливість пояснити іншим, чому це заборонено, і підтримувати тих, хто робить те саме.
Читайте також: Новий етап: міст на Пасічну застелили шаром асфальту
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
