У першій частині «Медіа про медіа» ми познайомимо наших франківських читачів та читачок з локальним медіа про культуру та мистецтво post impreza. Який внесок робить команда медіа у культурну складову міста розповіли співредакторки Софія Сіренко та Оля Кукула-Новак.
Пише Інформатор Івано-Франківськ.
Складно уявити Франківщину з усіма її культурними та мистецькими подіями без осередку, яке б надійно закарбувало ті результати творчості місцевих митців, що українці мають вберегти та передати майбутнім нащадкам країни.
Саме команда редакції post impreza працює над збереженням та висвітленням культурного й мистецького надбання регіону: незалежне медіа не лише пише й публікує статті, а й працює над архівом (фонотекою, бібліотекою та відеотекою). Усі матеріали post impreza знаходяться у вільному доступі, а книги можна переглянути у їхньому читацькому просторі, де і функціонує сама редакція.
Періодичні та інші видання, зібрані у post impreza
Першу статтю post impreza опублікувала 24 червня 2022 року, а відправною точкою стала міжнародна бієнале сучасного мистецтва Імпреза – культурна подія, яка проводилася у Франківську та проіснувала з 1989 по 1997 роки.
Відкриття бієнале у 1989 році. Джерело фото – сайт post impreza
«post impreza зросла на середовищі бієнале Імпреза, яка у свій час вирвалася з радянського дискурсу, з його цензури та обмежень. Тоді митці не хотіли миритися з абсурдною дійсністю радянщини», – пояснює співредакторка Софія Сіренко.
У назві post impreza слово «post – пост» Софія пояснює, як «щось після чогось», адже діяльність медіа зростає на мистецькому підґрунті минулих поколінь:
«Ми якраз працюємо над збереженням тяглості між поколіннями, бо не може будь-яке явище виникнути просто так без ґрунту, без попередників. Час від часу можна побачити, як хтось каже: «Я вперше роблю те-то», «єдиний у Франківську», «єдиний в Україні» – розуміємо, що насправді це відбувається не вперше».
Створення культурного медіа у Франківську не було чимось новим, проте post impreza вирішила втілити її у життя.
На вході до post impreza
Співзасновницями медіа є Альона Каравай, Оля Дятел та Аня Потьомкіна.
Софія Сіренко працює співредакторкою, а також менеджеркою бібліотеки та архіву post impreza. Одним із багатьох завдань є піклування про читацький простір, книги, проєкти, які пов’язані з бібліотекою.
На фото співредактора post impreza Софія Сіренко
Софія давно хотіла пов’язати свою діяльність із культурою та мистецтвом, адже, окрім філологічної освіти дівчина здобула й художню. У 2018 році Софія працювала на новинному сайті Франківська, де зіткнулася з тим, що читачі не приділяють надто багато уваги мистецькій рубриці:
«Коли я прийшла у 2018 році в новинну журналістику – мені сказали, що культура – непопулярна тема, і ніхто її читати не буде. Тому я зраділа, коли мені повідомили, що у місті буде медіа про культуру і мистецтво. Спочатку я працювала як авторка у post impreza. Згодом виникла вакансія асистентки редакторки і менеджерки бібліотеки – я вирішила поєднати ці дві посади, а вже пізніше стала співредакторкою».
Фото надали post impreza. На фото роман у трьох томах «Сестри Річинські» Ірини Вільде.
Оля Кукула-Новак, яка також співредакторка post impreza, окрім роботи у медіа, працює у громадській сфері, її фокусом є адвокація прав жінок, пише вірші та організовує літературники. Крім цього, вона є співупорядницею антології феміністичної поезії – «Другий вінок».
«Спочатку я потрапила у post impreza як авторка. У липні 2025 року команда медіа запросили мене стати співредакторкою. Я зацікавилася з декількох причин: перша – я хотіла бути журналісткою, але пішла вчитися на медикиню, друга – мені дуже подобається post impreza та її цінності. Те, що мені запропонували – це також розвивати спільноту авторок і я бачу у цьому свою зону росту», – розповідає про свій шлях у редакції Оля.
Для Олі Кукули-Новак post impreza – це можливість підсвітити голоси жінок, їхню видимість. Адже цінності медіа та цінності співредакторки збігаються:
«Це медіа, де можлива критика і феміністична критика у тому числі. Взагалі post impreza – це медіа про культуру і мистецтво, яке творить важливий дискурс в регіоні, тому я радо прийняла пропозицію і вже як два місяці працюю у цій редакції».
І хоча редакція працює на підґрунті бієнале Імпреза, команда не припиняє рухатися вперед, зіштовхуючись з новими питаннями. Одним з питань сьогодення, яке постає перед українцями у період війни: «Чи маємо ми закрити очі на минуле – на період радянського союзу?».
Фото надали post impreza. На фото книга «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися», авторка –Славенка Дракуліч
У відповідь Софія Сіренко пояснює: «Ми розмірковуємо над питаннями, якою є наша культурна спадщина, як ми маємо її осмислювати – це відкрите питання, над яким post impreza також задумується: як ми маємо осмислити минуле, на яку оптику опиратися?».
На думку Олі Кукули-Новак «минуле не можна заперечити», так само радянську спадщину не можна назвати поганою та, умовно, зрівняти з землею чи забути. Як говорить співредакторка – цю спадщину можна осмислювати та робити висновки.
«Наприклад бієнале Імпреза (1989-1997 р.) – вони були досить революційними у свій час. Бо на той період були спілки художників, які творили те, що було зручним та мало вкладатися в рамки радянського союзу: оспівування партій та інше, а митці Імпрези якраз йшли в розріз з радянським союзом. У свій час Імпреза була дуже революційною для закритого Франківська, закритого – бо він був військовим містом, до якого не міг в’їхати будь-хто просто так. Саме під час бієнале Імпреза почали прибувати художники з усього світу і презентувати свої роботи на рівні сучасного мистецтва».
Читайте також: У Франківську з’явиться нова міська читальня
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Олександра Сухарник
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
