Розсоли калуських озер мають вплив на психоемоційний стан людини. Це з’ясували працівники «Ніохіму», провівши ряд досліджень. За їх словами, калуські розсоли можна порівняти з Мертвим морем, а купання в озерах зменшує тривожність.
Розповідає Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на Інформатор Калуш.
ДУ «Ніохім» ініціює відновлення галургії в Україні на сучасних наукових засадах, адже наша держава має великі запаси полімінеральної калійної руди та харчової солі. Запровадження нових технологій переробки природних солей має позбавити Україну необхідності імпортувати сіль і калійні добрива. Це, в свою чергу, зробить країну незалежною у забезпеченні власного аграрного сектору, впевнені фахівці.
Задача, яку ставлять перед собою співробітники «Неохіму» – відродження «хімії природних солей», що охоплює весь цикл: від сировини (полімінеральної руди або розсолів) до готової продукції — добрив, реагентів, ресурсів для рекреаційно-оздоровчих потреб.
Дослідження щодо впливу калуських розсолів на тривожність людини
Кандидатка технічних наук, наукова співробітниця ДУ “Ніохім” та здобувачка ОР “Магістр” з психології Карпатського національного університету імені В. Стефаника Ольга Хацевич розповідає: «Є розроблені технології переробки розсолів, які дозволяють отримувати три продукти — калійно-магнієві добрива, сіль технічну та хлормагнієвий розчин. Їх можна використовувати із рекреаційною метою».
Детальніше – у відеорепортажі:
Одним з питань, яке науковці розглядають в межах магістерської роботи є вивчення впливу розчинів на організм людини. Наукова співробітниця ДУ «Ніохім» та здобувачка ОР «Магістр» з психології того ж університету Ольга Держко займається дослідженням впливу сольових розчинів на тривожність особистості.
Після проведених досліджень на Сенівському озері науковиці дійшли висновку: сольові розчини із високим вмістом магнію сприяють зменшенню тривожності людини.
«Ми здійснювали фізіологічні заміри до купання та після і переводили результати у таблицю. В межах психологічних досліджень проводили анкетування по опитувальниках Спілберга-Ханіна. Як наслідок, вияснили, що солеві розчини сприяють зменшенню тривожності», — каже Ольга Держко.
За її словами, найбільш виразно це проявлялось у людей старшого віку.
Ольга Держко проводить фізіологічні заміри
Чи безпечно купатися у калуських солоних озерах?
Місцеві солоні озера, особливо Сенівське, є популярним місцем відпочинку у калушан. Тому науковців “Ніохіму” зацікавило питання безпечності розсолів. Для цього вони відібрали сезонні проби з різної глибини й перевірили їх на перевищення гранично-допустимих норм.
«Шкідливих речовин, які перевищують гранично допустимі концентрації, можемо сказати, що немає. Досліджували не лише ми, але й професійна лабораторія у Івано-Франківську», — каже Ольга Хацевич.
Науковиця додає, що розсоли Домбровського кар’єру можна порівняти з водами Мертвого моря в Ізраїлі: «Концентрація солей у шлаконакопичувачі досить висока, що дозволяє тримати тіло на поверхні. Тим і цікаві ті розсоли. Наші розсоли радше можна порівнювати із Мертвим морем у Ізраїлі. Там хломагнію більше», — розповідає науковиця.
Дані досліджень, проведених науковцями ДУ “Ніохім”
«Ніохім» підтримує школярів, які цікавляться хімією
Ольга Хацевич. Олександр Перегінець та Христина Данів.
У лабораторії «Ніохіму» проводять аналізи для наукової роботи Малої академії наук України вчителька хімії Голинського ліцею Христина Данів та учень 9-го класу Олександр Перегінець. Вони на практиці досліджують вплив мінеральних добрив на врожайність.
«Ми співпрацюємо і робимо дослідження. Хочемо показати у науковій робті, як мінеральні добрива впливають на врожайність і який грунт береться для аналізу. Тут ми можемо зробити певні дослідження, і дитина це все може побачити та спробувати зробити аналіз і представити це у своїй науковій роботі. Ми хочемо розвивати економіку та долучати молодь до науки», – розповіла освітянка.
Олександр додає, що така практика — новий досвід: «На уроках хімії не було такої практики. Тут я можу попрактикуватися, щось профільтрувати, з’єднати чи змішати. Це дуже цікаво».
Науковиця Ольга Хацевич показала принцип роботи спеціального рентгенофлуоресцентного аналізатора, який здатен визначати велику кількість хімічних елементів. У «Ніохімі» прилад налаштований на дослідження каоліну, ґрунтів, цеолітів і різних сплавів. У лабораторії цей пристрій використовують для визначення важких металів у ґрунтах, а результати застосовують для досліджень у процесі вирощування агропродукції в тепличних умовах.
Олександр Перегінець у теплиці, де науковці вирощують овочі
Майже 60 років у “Ніохімі” працює доктор технічних наук Віталій Фрумін. Науковець має десятки винаходів, зокрема колонне обладнання для вдосконалення виробництва кальцинованої, харчової та фармацевтичної соди.
«Сода, як і хліб, використовується в промисловості практично в усіх галузях. Особливо це стосується металургії, харчовій, а також різних хімічних виробництвах», – розповідає Віталій Фрумін.
Доктор технічних наук Віталій Фрумін
Дорога довжиною 1080 км: про більш ніж столітній науковий доробок та вивезення архіву з Харкова до Калуша
Наукова бібліотека у кабінеті Ірини Довгалюк
Науковий доробок з основної хімії, що зберігається у кабінеті директорки ДУ «Ніохім» та кандидатки наук із державного управління Ірини Довгалюк, налічує видання від 1890 до 1942 рр.
За словами науковиці, вони пережили три переїзди. Наприкінці Другої світової війни архів було привезено до України. У 2012 році, пані Ірина забрала книги із підвалу інституту у Харкові, де вони зберігалися роками та розмістила у більш гідному місці. І врешті у 2022 році видання переїхали до Калуша.
«Тут в нас видання по роках — від 1890 до 1941 або 1942 року. Коли я прийшла у інститут у 2012 році, то забрала їх із підвалу (йдеться про Харків, – авт). Мені здалося, що не правильно, коли такі книжки так зберігаються. Це цінність, бо це збиралося людьми роками. Мільйони людей віддали своє активне життя і вкладали туди наукову думку. Це важливо. Для мене — це енергія. Потім ці видання стояли в моєму кабінеті у Харкові. А тепер — вже тут у Калуші», – розповідає Ірина Довгалюк.
директорка ДУ “Ніохім” Ірина Довгалюк. Фото: Ярослав Куцій
Наукова добірка у кабінеті Ірини Довгалюк
За словами завідувача науковою бібліотекою ДУ «Ніохім» Всеволода Мартияна, уся організаційна документація залишилася в Харкові, в будівлі інституту, що був пошкоджений російською ракетою. Вдалося вивезти «те, що змогли і те, що найцінніше».
«Найранніша документація датується 1926 роком. Ця вся документація зібрана за 100 років. Тут наукових звітів міститься близько 14 тисяч. Що стосується проєктної документації, то її не підраховували, бо вона має свої особливості. Наразі не можемо сказати якусь конкретну кількість», — зазначає науковець із Харкова.
Всеволод Мартиян працює над оцифруванням більш ніж столітнього архіву “Ніохіму”
Наразі Всеволод Мартиян працює над оцифруванням документації, щоб кожен користувач мав до них онлайн-доступ.
Доробок, який зберігаються у архіві установи, на думку Ірини Довгалюк є підгрунтям сьогоднішньої роботи та досягнень «Ніохіму».
«Я вважаю, що книги зробили своє. Тут і схеми, формули. лабораторні дослідження, що були на той час. Дякуючи цим надбанням, які люди привезли, Ніохім зараз знаходиться на світовому ринку. На світовому ринку нас поважають. Україна повинна пишатися», — підсумовує директорка наукової установи.
Читати також: Воду з джерела біля міського озера в Івано-Франківську заборонено вживати
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
