«У центрі уваги – особистість»: поради спілкування з ветеранами з інвалідністю

Завдяки «Довіднику безбар’єрності» Івано-Франківська ОДА підготувала та оприлюднила низку порад, як же краще спілкуватися із ветеранами і ветеранками з інвалідністю. Однією з влучних рекомендацій залишається «бути собою» у діалозі. 

Пише Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на Івано-Франківську ОДА.

Поради у спілкуванні з ветеранами і ветеранками з інвалідністю:

• Не змінюйте стиль спілкування, через те, що людина має інвалідність. У центрі уваги завжди особистість, а не особливості тіла. Ветерани та ветеранки з інвалідністю також залишаються собою, з унікальним досвідом, почуттями та власною гідністю.
• Будьте собою – це найкращий підхід. У діалозі залишайтеся природними. Наприклад, якщо ви звикли тиснути руку при знайомстві – доречно потиснути її ветерану чи ветеранці, навіть якщо їм важко рухати рукою або вони користуються протезом.
• Не забувайте звертати увагу на індивідуальні особливості – для прикладу, з людиною, яка має посткомоційний синдромом (сукупність симптомів, які можуть зберігатися тривалий час після струсу мозу – ред.) та проблеми зі слухом, слід говорити голосніше.
• Ви можете підлаштуватися фізично, щоби не зверхньо, а з повагою: за можливості зробіть так, щоб ваше обличчя було на одному рівні з обличчям співрозмовника. Головне, пам’ятайте, що крісло колісне – це частина особистого простору, на нього не слід спиратися.
• Не бійтеся запитати «Як тобі зручно» або ж «Чи можу я допомогти? Як саме?»
• З людьми, які мають порушення мовлення зберігайте терпіння та щирість. Давайте співрозмовнику більше часу. Ви також можете скористатися додатком «TippyTalk», який допомагає висловлювати думки людям із порушеннями мовлення.
• Не нав’язуйте додаткову увагу, адже деякі люди з інвалідністю не потребують додаткової уваги. Також не допомагайте без запиту, адже цим можете порушити межі і зачепити гідність співрозмовника.
• Поважайте гумор співрозмовника як спосіб самовираження. Ветерани і ветеранки можуть жартома розповідати про досвід, навіть травму. Важливо не реагувати надміру емоційно або з жалістю, адже це може віддалити.
• Співчуття є нормальним, але жалість – принизлива. Найкраще – це просто підтримати і допомогти рухатися далі.

До теми:

Як ветеранам і ветеранкам безпечно відновити заняття спортом

Ветеранів Прикарпаття запрошують опанувати безпілотні технології для роботи у цивільному секторі

Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.

Головне фото – ілюстративне.