Коли жадоба переходить усі межі та стає залежністю, лише викриття та ганьба здатні повернути людину до усвідомлення своїх помилок. Та чи вдасться вийти зі стану «морального краху»? Про це розповідає Іван Карпенко-Карий у своїй пʼєсі «Сто тисяч».
Пише Інформатор Івано-Франківськ.
У центрі пʼєси заможний Герасим Калитка, який має нестримне бажання розбагатіти іще більше за будь-яку ціну. Його мрія — придбати якомога більше землі, заради чого чоловік готовий нехтувати родиною, своєю честю принципами. Найбільший страх головного героя — втратити усе нажите.
Калитка не думає про свою родину: йому байдуже до бажань дружини та сина. Ба більше, він забороняє своїй дитині одружитися з коханою, бо та бідна.
Основна кульмінація пʼєси починається тоді, коли шахрай Савка пропонує головному герою аферу: дешево купити фальшиві гроші — сто тисяч карбованців. За словами шахрая, вони виготовлені дуже якісно і без проблем підуть в обіг. Чим закінчиться ця історія? І що станеться з головним героєм, коли вся правда стане відомою?
Іван Карпенко-Карий написав свою пʼєсу розмовною українською мовою. Тут багато прислів’їв та приказок. Це створює своєрідну природність діалогів, а також надає їм особливого змісту та барв. Цікаво, що твір дуже переплітається із життям українців ХІХ століття: купівля землі, грошові оборудки та родинні конфлікти — це все було у буденності селян.
Авжеш, варто зазначити, що автор пʼєси чітко надає її героям характер та статус. Крім того, він у певній мірі жорстоко висміює жадобу, бажання обманути інших та нажитися на чужому горю. Саме тому, на нашу субʼєктивну думку, фінал твору цілком логічний та показує, що може статися, коли мораль і людяність у житті програють жадобі й злу.
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
