Прикарпатець Микола Таран є чотириразовим рекордсменом України. Будучи уродженцем села Небилів Калуського району, бігун зміг прославитися і за межами країни. Зокрема чоловік є призером забігів на Алясці та організатором закордонних благодійних заходів. Зараз Микола має ціль підняти український прапор у кожному з 50 штатів США.
Пише Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на Інформатор Калуш.
Заради своєї мети, Микола Таран вже подолав 11-й марафон у штаті Північна Кароліна.
– Миколо, розкажіть про Oak Island Marathon. Якою була траса та атмосфера в Північній Кароліні?
– Забіг відбувся 15 лютого в місті Оук-Айленд (Oak Island). Це дуже затишне відпочинкове місто, яке я б порівняв із нашою Одесою — тут немає чітко вираженого центру, панує атмосфера релаксу. Дистанція 42 км проходила вздовж узбережжя Атлантичного океану. Маршрут майже рівний, без важких перепадів, що ідеально для швидких результатів. Єдиний складний момент — високий міст перед фінішем. На нього треба вибігти, розвернутися і знову подолати підйом. Після цього залишається близько 7 км до фінішу. Погода була помірною, справжня зима, але без снігу.
— Ви були єдиним українцем серед тисячі учасників. Наскільки для вас важливою є ця репрезентація?
— Надзвичайно важливо. На дистанції 42 км було близько тисячі бігунів, переважно американці. Я був єдиним українцем у списку і слава Богу, не було жодного росіянина. Я переконаний, що спорт — це політика. Поки що немає повної заборони на їхню участь, але я зроблю все можливе, підпишу будь-яку петицію, щоб такий закон прийняли. Все має значення. Своїм бігом я доводжу, що наш народ сильний. Фініш із українським прапором — це моя незмінна традиція.
— Ви часто працюєте пейсмейкером на престижних марафонах. Чим відрізнялася ця роль у Північній Кароліні?
— Так, зазвичай у Штатах я працюю як офіційний пейсмейкер — це досвідчений бігун, такий собі “тренер-мотиватор” на трасі, який допомагає іншим тримати темп і фінішувати вчасно. Я вже працював у Лас-Вегасі, Х’юстоні, а зараз є офіційним пейсмейкером Miami Marathon. Проте в Оук-Айленді я був звичайним бігуном. Це був контрольний забіг перед моєю роботою в штаті Юта. Пробіг із запланованим результатом — 3:44:00. До речі, за день до марафону я ще офіційно пробіг дистанцію 5 км, тож за два дні мав два фініші.
– Багато хто сприймає біг як просте хобі. Що стоїть за цими 42 кілометрами?
– Я хочу, щоб люди не знецінювали цю працю. Правильно бігати — це талант, який потребує величезних тренувань. До марафону треба готуватися мінімум рік. Бігати на стадіоні біля дому — це одне, а офіційний старт — це зовсім інше. Реєстрація, форма, кросівки, квитки, проживання, харчування — часто одна поїздка обходиться у 500 доларів і вище. Але найскладніше — це саме фізична та психологічна підготовка.
Про мету прикарпатського бігуна та його благодійну і дипломатичну діяльності читайте тут.
Читати також: Франківка Ірина Кишакевич стала першою українкою, яка пробігла Polar Night Marathon у Норвегії
Мільйон на підтримку ЗСУ: як 23-річний хлопець перетворив щоденну ходьбу на благодійний марафон
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
