Прикарпатський поліцейський та бойовий медик Михайло Крупчин отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя» — разом із трьома побратимами він цілодобово виборював життя бійців у самої смерті.
Пише Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на поліцію Івано-Франківської області.
До стрілецького батальйону особливого призначення Михайло Крупчин перевівся добровільно у 2024 році. Після спецкурсів Михайло у складі підрозділу вирушив на один із найгарячіших напрямків Донеччини — під Костянтинівку. Бронежилет, зброя та медична сумка — понад 50 кілограмів на собі. Поліцейські побратими тримали позиції, а поруч із ними Михайло облаштовував пункт збору поранених. І саме там 28 днів бойові медики безперервно приймали поранених з фронту. Аби стабілізувати найважчих, часом доводилося працювати по чотири доби поспіль без жодної хвилини сну.
«В одного з поранених виникла гостра реакція на препарат, почалися епілептичні напади, — пригадує Михайло. — Ми удвох-утрьох мусили постійно тримати його: треба було стежити, щоб він у маренні не зірвав турнікет із пораненої ноги та не вирвав катетер, бо не контролював свої рухи. Майже чотири доби ми практично не спали — хіба що приляжеш на пару хвилин, аби просто випрямити втомлену спину. І знову до роботи: вимірювати тиск, контролювати дихання».
Побут у «польовому шпиталі» на межі людських можливостей. Ресурси з часом танули на очах: доводилося економити пальне, ліки, харчі. Чиста питна вода — на вагу золото. Коли через постійні авіаудари, дрони та артобстріли логістика перервалася, воду добували самотужки. Хлопці збирали дощівку та фільтрували її через марлю й деревне вугілля. А оскільки бліндажі та посадки навколо регулярно палають, вугілля – чи це єдине, чого на фронті вдосталь.
Спочатку на їх ділянці фронту було 4 пункти прийому поранених. Та згодом через постійні обстріли, пункт Михайла залишався єдиним острівцем порятунку життя. І туди доставляли всіх: бійців Нацполіції, Національної гвардії, Збройних Сил України.
За добу через руки Михайла та його побратимів проходило понад десяток поранених — переважно з важкими осколковими травмами. Завдяки високому професіоналізму та надлюдській витримці поліцейського медика, команді вдалося стабілізувати й відправити на подальшу евакуацію практично кожного бійця. Хто мав легші поранення, повертався на позиції.
Михайла Крупчина відзначили нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя». Почесну нагороду 44-річному поліцейському вручив начальник ГУНП в Івано-Франківській області Роман Іващенко.
Виборював життя бійців у самої смерті: прикарпатський поліцейський отримав відзнаку «За збережене життя». Фото: поліція Івано-Франківської області
Сам «Крук» каже, що отримати таку відзнаку надзвичайно приємно, хоч і абсолютно неочікувано. Адже він просто робив те, що мав.
Наразі Михайло перебуває на Прикарпатті. Проходить курс лікування та відновлення після важких боїв. А одразу після цього планує повернутися на фронт.
Читайте також: Від піхотинця до командира взводу робототехніки: історія військового «Боксера» з Прикарпаття
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
