Інформатор Івано-Франківськ

НОВИНИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

16-поверхівка замість автостанції: що не так із забудовою неподалік озера у Франківську

Що не так із забудовою неподалік озера у Франківську

Неподалік міського озера в Івано-Франківську, на місці колишньої автостанції №3, зводять 16-поверхівку. Наразі на ділянку завезли будівельну техніку та вирили котлован. Раніше тут зупинялися приміські автобуси, а пасажири могли пересісти на громадський транспорт. Тепер водії шукають місця для стоянки по місту, а люди чекають на автобуси просто неба.

Водночас до будівництва виникли питання щодо містобудівної документації. У грудні 2024 року міська рада затвердила детальний план території, який передбачає зведення багатоповерхівки. Експерт із містобудування Георгій Могильний вважає, що цей документ взагалі не мали права розробляти.

Інформатор Івано-Франківськ проаналізував документи та спробував отримати коментарі всіх причетних, щоб з’ясувати, як ухвалювали рішення про забудову та які наслідки вона матиме для міста. Детальніше — у матеріалі.

Що відомо про будівництво 16-поверхівки?

На паркані, яким огородили територію будівництва, розміщена табличка, де зазначено, що замовником будівництва є ТзОВ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій» (далі — ОПАС), а генеральним підрядником — компанія «Благо Буд», яка вже звела чимало багатоповерхівок у місті.

Що не так із забудовою неподалік озера у Франківську

Табличка на паркані навколо будівницва

Дозвіл на розроблення детального плану території Івано-Франківська міська рада надала у червні 2024 року, а затвердила його 19 грудня того ж року.

Будівництво передбачене на земельній ділянці площею 0,1571 га. Згідно з проєктом, будинок матиме 16 поверхів, а його максимальна висота може становити 50 метрів.

Земельна ділянка, на якій зводять багатоповерхівку, перебуває у комунальній власності Франківської міськради, а замовник будівництва її орендує. Як ідеться у відповіді на інформаційний запит, у лютому 2025 року міська рада та ТОВ «ОПАС» уклали договір оренди, згідно з яким річна плата за користування ділянкою становить 64 564 гривні, тобто приблизно 5,3 тисячі гривень на місяць.

Громадські слухання без громади

11 листопада 2024 року детальний план території винесли на громадські слухання. Втім, як йдеться у протоколі слухань, самої громадськості на них не було — участь у них взяли лише чотири людини. І троє з них – посадовці Івано-Франківської міської ради: 

  • директор Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради Орест Кошик;
  • заступник директора Департаменту – начальник Управління планування території та містобудівного кадастру Володимир Кухар;
  • заступник начальника управління планування території та містобудівного кадастру, начальник відділу генерального плану міста Олег Баран;
  • представник архітектора І. Павликiвський.

До того ж, як зазначили у документі, питання до ДПТ виникли й у самих посадовців. Зокрема, вони стосувалися відсотка забудови земельної ділянки.

У документації цей показник становить 37,3%, хоча, згідно з ДБН, для житлових будинків заввишки 11 поверхів і більше максимально допустимий відсоток забудови ділянки становить 30%. До того ж учасники слухань припускали, що фактична площа забудови може становити близько 40–50% ділянки.

А що передбачає генплан?

Як повідомили у міськраді у відповіді на інформаційний запит, одночас згідно з генеральним планом функціональне призначення території, де нині зводять багатоповерхівку, визначене як територія підприємств транспорту.

У лютому 2025 року депутати проголосували за зміну цільового призначення земельної ділянки — з «розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства» на «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».

Це був перший крок, необхідний для майбутньої забудови автостанції. Наступний крок – розробка детального плану цієї території.

Варто зазначити, що з грудня 2025 року до 1 січня 2028 року функціональне призначення території може визначати саме детальний план території.

Експерт із проблемних питань містобудування Георгій Могильний зазначив, що наразі така практика формально законна. Водночас, за його словами, раніше цим механізмом користувалися для затвердження ДПТ, які суперечили генеральним планам, що він називає корупційною схемою в органах місцевого самоврядування.

«Вони заклали цю лазівку, щоб корупціонери та забудовники могли тимчасово визначати функціональне призначення території через детальний план території. Але й до цього розробляли ДПТ із порушенням генеральних планів. Тобто зараз вони просто це все узаконили», — пояснив Георгій Могильний.

«Хто платить гроші, той і замовляє музику»: експерт про ДПТ

Георгій Могильний розповів, що цей детальний план території не мали права розробляти, адже в межах населеного пункту ДПТ не може охоплювати лише окрему земельну ділянку. За його словами, це допускається лише за межами населених пунктів.

«ДПТ має враховувати комплексний розвиток території. Є постанова Кабміну, яка регулює, що детальний план мають розробляти для цілісних елементів планувальної структури — як мінімум кварталів або мікрорайонів. Треба враховувати, наприклад, під’їзні шляхи та соціальну інфраструктуру. А як це можна врахувати, якщо ДПТ розроблений на окрему ділянку? Тому цей документ взагалі не має існувати», — підкреслив він.

Замовником розроблення ДПТ був департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради. Водночас рішенням міськради фінансування робіт поклали на власників або користувачів земельних ділянок, які планують будівництво. Могильний зазначив, що детальні плани територій у межах населених пунктів мають розробляти коштом місцевого бюджету або, наприклад, за грантові кошти.

За словами експерта, коштом приватних осіб ДПТ дозволено розробляти лише для окремих земельних ділянок.

«Водночас у межах населених пунктів детальні плани мають охоплювати цілісні території — мікрорайони, квартали тощо, а не окремі земельні ділянки. Заборона розробляти ДПТ коштом приватних осіб з’явилася орієнтовно у 2020 році якраз для того, щоб прибрати корупцію. Тому що хто платить гроші, той і замовляє музику», — пояснив експерт.

Крім того, Могильний звернув увагу, що в ДПТ немає розділу з розрахунками щодо соціальної інфраструктури, який, за його словами, є обов’язковим.

«Як можна будувати житловий будинок і не прорахувати, скільки там, наприклад, буде дітей, скільки потрібно місць у поліклініках, дитячих садочках, школах? Вони просто написали, що використовуватимуть об’єкти, які розташовані поряд. Але ж там має бути точний розрахунок місць», — зазначив він.

«Була збитковою»: чому закрили АС-3?

Журналісти Інформатора Івано-Франківськ зателефонували керівнику компанії, яка замовила будівництво, Віталію Запухляку. Однак він відмовився коментувати ситуацію телефоном та попросив надіслати офіційний запит до підприємства.

З відповіді на нього стало відомо, що автостанція № 3 припинила роботу ще у травні 2022 року. Таке рішення пояснили «необхідністю оптимізувати роботу зональних відділень, а також різким скороченням попиту населення на послуги автостанції». Водночас жодних даних чи розрахунків на підтвердження цих аргументів у відповіді не надали.

Крім того, як зазначили на підприємстві, діяльність АС-3 мала низькі економічні показники та була збитковою.

«Все вищенаведене зумовило недоцільність подальшого забезпечення її функціонування з огляду на необхідність утримання автостанції та інших витрат, пов’язаних з нею», — йдеться у відповіді підприємства.

Що буде далі з АС-3?

На запитання, чи планують відновити роботу автостанції в іншому місці, у підприємстві не дали однозначної відповіді.

Водночас зазначили, що в Івано-Франківську працюють ще дві автостанції, які, за твердженням підприємства, повністю забезпечують потреби пасажирів з урахуванням наявного пасажиропотоку та транспортного сполучення.

Як будівництво 16-поверхівки вплине на транспортну інфраструктуру?

Спеціаліст із транспортного планування Юрій Лозовенко, на відміну від замовника будівництва, не так позитивно оцінює транспортну ситуацію в місті. Він розповів, що будівництво нової багатоповерхівки вже негативно вплинуло на транспортну ситуацію в місті. За його словами, раніше тут був великий транспортно-пересадковий вузол, де можна було зручно пересісти з міського транспорту на приміський і навпаки.

Він зазначив, що тепер такої можливості немає. Також додав, що частина пасажирів, які раніше користувалися автобусами, за першої ж нагоди пересідають на автомобілі, що лише збільшує затори. Водночас частина приміських маршрутів, які раніше курсували з АС-3, тепер їздять у середмістя, збільшуючи навантаження на дороги.

Юрій Лозовенко також зазначив, що міські маршрути, які раніше мали тут кінцеві зупинки, перенесли в різні частини мікрорайону БАМ або в інші місця, через що змінилися й самі маршрути.

«Наприклад, тепер міський автобус № 40, рухаючись із центру в Драгомирчани, більше не заїжджає на АС-3, оскільки там немає, де розвернутися. Через це маршрут більше не охоплює район Липок і територію біля “Сільпо”», — пояснив Лозовенко.

Що не так із забудовою неподалік озера у Франківську

Спеціаліст з транспортного планування Юрій Лозовенко. Фото надав Юрій Лозовенко

Крім того, експерт підкреслив, що між рейсами автобуси тепер змушені стояти у випадкових, не призначених для цього місцях — на вулицях чи у житлових дворах, де немає належних умов для санітарних і технічних потреб.

«Мерія, замість того, щоб стимулювати використання громадського транспорту у Франківську й за його межами, забезпечувати зручні пересадки та належні умови на пересадкових хабах, навпаки — стимулює людей пересідати на автомобілі. Це ще більше посилюватиме затори. А фізичної можливості вмістити ще більше транспортних засобів у місті немає — ми ж не будемо для цього зносити будинки, особливо історичні, чи все ж таки будемо…», — зазначив він.

Де тепер зупиняються приміські автобуси та що кажуть водії?

Автобуси, які курсують до сіл громад південного напрямку, тепер зупиняються неподалік від місця будівництва.

Що не так із забудовою неподалік озера у Франківську

Нове місце зупинки приміських автобусів

Водій приміського автобуса за маршрутом Кривець — Івано-Франківськ Ігор Богуславець розповів, що після початку будівницва зупинка стала стихійною, а водіям складно заїжджати та виїжджати.

За його словами, на новому місці одночасно можуть розміститися лише шість автобусів, хоча загалом їх курсує 12.

«Хто де може, там і паркується», — каже водій.

Що не так із забудовою неподалік озера у Франківську

Водій приміського автобуса за маршрутом Кривець — Івано-Франківськ Ігор Богуславець

Він додає, що незручності через нове місце зупинки є й у пасажирів.

«Тепер пасажирам немає де від дощу сховатися — це по-перше. А по-друге, немає де сісти, поки чекають на автобус», — підсумував Ігор Богуславець.

Інший керманич, який попросив не називати його ім’я, також скаржиться на брак місця.

«Кількість пасажирів зменшилася, бо хтось може не знати, куди йти: хтось іде в одне місце, хтось — в інше», — розповів водій.

Що змінилося в русі громадського транспорту?

Як повідомив начальник управління транспорту та зв’язку Івано-Франківської міської ради Василь Кузюк, через будівництво багатоповерхівки змінили схему руху автобусів № 60, 26 і 30.

За його словами, спочатку мешканці скаржилися на зміни, однак згодом ситуація стабілізувалася.

«Не маю на це ні бажання, ні можливості»: як у міськраді (не) коментували запитання про ДПТ

Зв’язатися з департаментом архітектури та містобудування Івано-Франківської міської ради виявилося непросто. Упродовж кількох днів журналістка намагалася поспілкуватися з його керівником Орестом Кошиком, однак то в приймальні департаменту не відповідали на дзвінки, то сам посадовець перебував на нараді або засіданні виконкому.

Тож журналістка звернулася до начальника управління планування території та містобудівного кадастру Володимира Кухара. Однак посадовець відмовився коментувати ситуацію: «Я не маю на це ні бажання, ні можливості, у мене багато роботи, вибачайте».

Згодом ми ще кілька разів намагалися зв’язатися з Орестом Кошиком, проте він не відповідав на дзвінки.

Якщо представники департаменту будуть готові прокоментувати ситуацію, ми доповнимо матеріал їхньою відповіддю.

Це розслідування проведене в рамках трирічного проєкту «Посилення громадського контролю в Україні» (Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine), що виконується IWPR у партнерстві з Інститутом розвитку регіональної преси за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва Norad.

Авторка: Тетяна Сарай

Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87

Нагору