Іван на позивний «Ліс» до війни працював у різних сферах: займався художньою ковкою, встановлював сонячні панелі, ремонтував автомобілі, а згодом працював із важкою технікою — вантажівками, маніпуляторами та екскаваторами. Наразі чоловік виконує обов’язки командира ремонтного взводу 102-ї окремої бригади ТрО.
Пише Інформатор Івано-Франківськ із посиланням на 102-гу окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини.
У війську Іван пройшов шлях від механіка до командира. Тепер до його обов’язків входить не лише обслуговування техніки, але також піклування про людей ремонтного взводу та організація бойових завдань.
Чоловік родом із села Красна Надвірняньского району. На початку повномасштабного вторгнення Іван хотів долучитися до війська, однак через стан здоров’я не пройшов ВЛК. До лав ЗСУ чоловік вступив у 2024 році та служив на посаді механіка, згодом очолив ремонтне відділення, а пізніше став командиром ремонтного взводу.
За роки служби були різні ситуації, однак найважче було працювати без відпочинку, щоб встигнути відремонтувати техніку для її експлуатації на полі бою. Як зазначає Іван, важко було усвідомлювати, що доля військових та успішність проведення бойових завдань залежить від якості роботи механіка.
«Бували такі моменти, що два дні й дві ночі ти в гаражі, аби дотиснути. Бо хлопці сидять і чекають, доки ти доробиш той «Хаммер». Мотивує те, що інші на тебе надіються. Ти не можеш їх підвести», — зазначає Іван.

Командир ремонтного взводу Іван на позивний «Ліс». Джерело: 102-га окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини
Сьогодні у зоні відповідальності Івана не лише обслуговування техніки, але також турбота про захисників ремонтного взводу. Чоловік забезпечує хлопцям належні умови служби, харчування, місце для відпочинку та можливість відновитися після роботи.
«Не всі приходять у ремонтну роту спеціалістами. Але якщо в людини є бажання, то за кілька місяців вона може стати хорошим фахівцем. Головне — бажання вчитися, запитувати, якщо чогось не розумієш, і не боятися роботи», — розповідає Іван.
Для Івана 102-га бригада — це не просто місце служби. Тут разом із ним служить батько, до Сил оборони долучився і чоловік його сестри. Чимало земляків із рідного села також стали до лав війська. На жаль, серед них є й ті, хто віддав за Україну життя.
Саме тому служба для Івана має особливе значення. Тут його рідні, друзі та побратими. А вдома на нього чекають дружина й діти. Усвідомлення того, скільки людей від нього залежить, додає сил і відповідальності за свою роботу.
Читайте також: Від будівельника до прикордонника: історія Мирослава «Бойка», який працював на Прикарпатті
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87