Як діяти, коли звучить повітряна тривога, за час війни вивчили чи не всі. Втім, важливо знати і про алгоритм увімкнення повітряної тривоги, перехоплення ракет та боротьбу з окупантами в небі.
Інформатор пропонує пояснення речника командування Повітряних сил України Юрія Ігната.
Як виявляють ворожі цілі і прогнозують траєкторію їх польоту
Виявлення ворожих цілей – це ціла система протиповітряної оборони, яка працює у Повітряних силах нашої держави. Виявляється передусім радіолокаційними підрозділами, розвідкою, також залучаються інші засоби в нинішніх умовах.
Ворожі цілі ми бачимо, інформація до нас доходить. Приміром, крилаті ракети, якими нас обстрілює ворог. Ракети оперативно-тактичних комплексів, такі як Іскандер, ми можемо більше фіксувати на старті, коли вони запускаються з акваторії Чорного моря.
З території Білорусі теж частенько до нас прилітає. Спрогнозувати траєкторію її польоту, через які області вона летить, можна. За цією траєкторії поетапно вмикається повітряна тривога. Чи це ракета, чи літак, що летить в певному напрямку, спрацьовує система сповіщення, яку ви чуєте в регіонах щодня по декілька разів.
Ракета летить зі швидкістю близько 800 км на годину, можна вираховувати, куди вона рухається і коли приблизно досягне цілі
Ми бачимо сам старт ракети і приблизно її напрямок. Потім ракета лягає на курс, летить надзвичайно низько – близько 50 метрів – і ми можемо втратити фіксацію її польоту, але приблизно знаючи її напрямок, алгоритм вираховується.
Якщо вона вилітає, скажімо, з Білорусі, пролітає Житомирську область, летить далі на Київську, то може в будь-якій області мати свою ціль. Ми знаємо лише напрямок ракети, саме тому по цьому всьому напрямку у країні вмикаються тривожні сигнали.
Чи можуть ракети змінювати траєкторію
Так. І це розумні ракети, дорожезні, яких Росія, за даними Пентагону, вже близько тисячі використала. Вони для того і створювалися, щоб бути малопомітними, щоб бути запрограмованими на певний курс і щоб ми їх не помітили.
Скажімо, вони можуть летіти по руслу річки, тобто дуже низько, зникнути з усіх радарів, потім різко змінити курс – праворуч, ліворуч, як це було з обстрілом Вінницького аеропорту.
Власне, ми спершу так і не визначили, звідки вони летіли, виявилось, що з літаків були випущені ракети. А з літака дуже важко це зафіксувати, вона просто відділяється від стратегічного бомбардувальника, падає на найнижчій курс і летить по річці. Потім розвертається вправо, вліво, куди їй потрібно.
Наголошую, це дуже малопомітна ціль, дуже важка ціль, але з кожним разом ми все краще і краще їх збиваємо. Не лише із зенітно-ракетних комплексів Повітряних сил, вже є випадки, коли винищувачами крилаті ракети вражали, також буквально вчора (17 березня, – Ред.) з переносного зенітно-ракетного комплексу була збита на Київщині крилата ракета.
Скільки ракет вдається перехоплювати
Ракети – це складна ціль. До того ж противник запускає одразу з десяток ракет, от, скажімо, Яворівський полігон. Туди було спрямовано відразу 30 ракет, а загалом тієї ночі випустили понад 70 ракет в дуже короткий період часу.
Враховуючи підступність ворога, те, що він це робить саме вночі, коли люди сплять, й одразу з декількох напрямків, то більше 10% ракет вдається перехоплювати. Зараз вже, може, більше, динаміка пішла.
Інформацію про виявлену ціль передають одразу, щоб вмикались сирени
Приміром, ракети Х-101, які були випущені вже кілька разів. Дальність їх польоту складає 5 500 км, вони можуть запустити їх як з Каспійського моря, так і з глибини Росії, але головне – факт фіксації. Тому ми користуємося тими джерелами інформації, які нам сьогодні доступні.
Коли бачимо, що ракета летить, безумовно, сирена буде увімкнена відповідно до того алгоритму, якого ми дотримуємося, буде сповіщена місцева влада і люди повинні встигнути в укриття.
Час, щоб укритися, залежить від того, звідки випущена ракета
Ситуації бувають різні. Якщо ми говоримо, що ракета випущена з глибини Росії чи акваторії Чорного моря, (летить вона зі швидкістю 800 км на годину), то їй треба певний час.
Але якщо ракета випущена з білоруського кордону і летить в сторону Києва чи околиць Києва чи Житомира, то це вже зовсім інші часові параметри. Тому зволікати не потрібно і треба якомога швидше ховатися.
Про бомбардування некерованими бомбами
Ворог бомбардує нас нині з повітря і некерованими засобами. Ракет у них дуже мало залишилось, повідомляє Генштаб і розвідка. Противник не так активно використовує ракети, вже більше вдався до бомбардувань некерованими бомбами на 500 кг і більше. Тому може бути завдано удар і по атомних об’єктах.
Нині йдеться про надання Україні допомоги. Насамперед це засоби протиповітряної оборони: як радянські зразки, так само ми хотіли б мати більш сучасніші зразки західних країн, які є більш технологічними та ефективними.
Також хотілося б мати винищувачі як з радянського парку (МіГ-29, Су-26, Су-24, які сьогодні мають деякі країни Варшавського договору), так і літаки західних країн – можливо, F-15, F-16 різних модифікацій, які не особливо поступатимуться, а, можливо, й виграватимуть перед літаками окупанта.
Противник у небі поки має перевагу, тому, щоб ми протистояли з ним на рівні, нам потрібні літаки західних країн. І ми бачимо, що зрушення та переговорні процеси якісь ідуть. Тому будемо чекати, що все ж таки український народ не кинуть на поталу.
