Юлія Харіна приїхала в Івано-Франківськ з Харкова. Там вона працює відеографом у Харківському обласному центрі культури і мистецтва, а поза тим – фотографує.
Інформатор розповідає історію Юлії.
24 лютого Юлія покинула свою квартиру на Салтівці в пошуках бомбосховища.
“Ми вийшли, нам треба було пройти майже квартал. Батьки Ольги (подруги – ред.) забрали нас у бомбосховище під школою. Логістику там налаштували добре, тож нам постачали допомогу. Так ми пробули 10 днів, але стало страшно – почалися обстріли. Ми чули, як скинули вакуумну бомбу. Нам вдалося виїхати, але багато друзів лишилися у Харкові. Одна з подруг працює у швидкій допомозі. У бронежилеті через постійні обстріли. А загалом Харків живе, навіть деінде кав’ярні відчиняються”, – розповідає вона.
Друзі допомогли Юлії, тож вона має комп’ютер і працює дистанційно. Заклад не припиняє роботи і зараз. Для підтримки морального духу сторінки в соцмережах активно наповнюють, а під обстрілами працівники ще й волонтерять. Також Юлія фотографує – їжу, косплей. Коли тікала в піжамі з Харкова, взяла камеру. Каже, найцінніше, що в неї є – робота.
“Я була амбасадором “Adobe” на одному з їхніх проєктів і представляла там Україну. Зараз у мене менше роботи з фотографією, тому допомагаю із веденням соцмереж. У майбутньому, коли повернуся до Харкова, бачу в цій сфері перспективи, адже бізнес буде працювати”, – каже вона.
Фуд-фотографією Юлія займається близько п’яти років.
“Аби все було натуральним і свіжим, потрібно працювати швидко. До прикладу, фото напоїв з льодом. За кордоном зйомкою їжі займається кілька людей, у нас – ні, все робить одна людина. Це цікава робота”, – знайомить Юлія з тонкощами професії.
Багато знайомих фотографів, розказує Юлія, виїхали з України. Втім за кордоном вони намагаються допомоги. Наприклад, косплей-фотографи беруть участь у відповідних виставках на підтримку нашої держави.
“Вони збирають фото, шукають людей, які дадуть згоду на використання їхніх історій. Аби показати: люди, які займаються косплеєм в Україні, страждають. І їй можна допомогти”.
Юлія сподівається, що Харківський центр культури і мистецтва опісля війни працюватиме повноцінно, зокрема, відновить роботу галерея “Мистецтво Слобожанщини”.
“Наші майстрині займаються тим, що відновлюють традиційну вишивку Слобожанщини. Ми започаткували конкурс традиційних страв регіону, і люди з сіл і містечок привозили те, що збереглося”, – каже вона.
На постійну роботу у Франківську Юлія поки не збирається – працює онлайн і допомагає, чим може харків’янам.
Погляньте, які чудові та неординарні світлини фотографині. Більше – в її інстаграмі.
Читайте також: Колір наперекір війні. Історія перукарки з Харкова, що почала бізнес у Франківську.
Софія Сіренко
