Оксана Мироненко – травматологиня, яка волонтерить в Івано-Франківську. Вона втратила маму і двічі втікала від війни. Попри все, не зневірюється і допомагає людям.
Інформатор розповідає її історію.
З Оксаною Мироненко ми познайомилися під час відкриття виставки стендів «На зламі». Вона родом з Луганська.
Вперше стикнулася з війною у 2014 році, коли її рідне місто почали обстрілювати. Оксана з чоловіком, теж лікарем, евакуювала батьків і дітей. Подружжя залишилося в місті рятувати людей під обстрілами. Було мало лікарів, тому вони не виїжджали. Працювали без води і світла, а згодом, зрозумівши, що їх ніхто не врятує, виїхали самі й попрямували в сторону Києва. Довго шукали роботу й оселилися в Бучі.
Однак війна знову прийшла в їхню оселю.
«Ми виїхали на третій день війни, а батьки залишилися ще на тиждень. Вони сподівалися, минеться. У нас імунітет до обстрілів. Дітей було шкода. Я знаю, що таке росія, і що вона робить в окупації. Батьки мали з дітьми відправитися на захід України, а ми – залишитися, бо в нас є досвід лікування вибухових травм в екстремальних умовах», – розповіла Оксана.
Але коли батьки виїжджали, їх машину обстріляли окупанти. Мама загинула на місці, батька поранили. Він намагався витягти з автівки дружину, однак не зміг. Йому вдалося втекти в сарай.
Батька вдалося віднайти за локацією, його забрали люди, які в ста метрах теж ховалися від обстрілів. На ранок його вийшло врятувати. Згодом його прооперували.
Тут, у Франківську, Оксана разом з чоловіком волонтерять – оперують поранених у Першому добровольчому хірургічному шпиталі. А з сестрою жінка створила благодійну ініціативу «Сокіл» з допомоги переселенцям.
Фото: “Сокіл” Благодійна Ініціатива.
«Найскладніша група – люди, які виїжджають останньою хвилею. Перша – ті, в яких були гроші, вони виїхали, коли все починалося. Другу групу примусила виїхати війна, вони активні, можуть щось робити. Третю групу складають «заручники», які заважають проведенню бойових дій. Тобто військовим важче працювати й виконувати свою роботу. Серед тих, хто залишився, багато людей з інвалідністю, важкохворих, лежачих пацієнтів. Волонтери часто ціною власного життя їх витягають з підвалів», – розповідає вона.
Зараз Оксана допомагає 400 людям. Вони з тієї “найскладнішої ” групи. Каже, таких людей буде більше, і всі вони потребуватимуть підтримки.
Приєднаймося до допомоги!
Рахунок:
5355 5713 0239 0240 Мироненко Оксана
4441 1144 5681 5859 Гриньова Юлія
PayPal myron.oksa@gmail.com
Софія Сіренко
