Від початку повномасштабної війни українці стали більше лаятися. Фрази з матюками стали крилатими, їх пишуть на бордах і викрикують на концертах. Чому ми вживаємо багато лайливих слів? Матюкатися у час війни – корисно?
Інформатор запитав у психологині Валерії Худзіцької.
Чому люди стати більше матюкатися?
На будь-який зовнішній стимул у людини виникає індивідуальна емоційна відповідь. У моменти хвилювання, потрясіння, гніву, радості, огиди, розпачу, розчарування ми відповідаємо імпульсивною експресивною реакцією. Це може бути невербальна реакція – вираз обличчя, зміна пози тіла, звуки, сльози, крик. А може бути словесна реакція – йде мова про слова, що описують внутрішній стан та ставлення до події.
Лайка – природна реакція на відповідні подразники. Вживати нецензурну лексику у відповідь на запитання: “Скільки картоплі ви бажаєте?”, – буде, мабуть, не природно. Але реагувати нецензурною лайкою на повідомлення про нові ракетні удари, звірства росіян та навіть на небезпечну поведінку власних батьків/дітей – цілком нормально.
“Чим більш екстремальні, несприятливі, стресові умови, тим “природнішою” стає поведінка людини, я маю на увазі, що зменшуються “реверанси” у мовленні і реакціях, не вистачає сил на формулювання коректних мовленнєвих форм. Тому й лайки стало більше”, – акцентує психологиня.
Чи корисно матюкатися в час війни і чому?
Сама по собі лайка не є корисною чи шкідливою (для стану людини). Важливо, яку функцію вона виконує. Шкідливим є постійне пригнічення природніх реакцій і імпульсів для збереження якогось “образу”.
“Підкреслюю – постійне пригнічення. Адже я не закликаю лаятись перед дітьми, в громадському просторі тощо, бо так захотілось. Вміння керувати імпульсами робить нас людьми. Але якщо ви в розпачі, вас душать сльози, переповнює гнів, а ви ігноруєте це для збереження пристойного образу та підбираєте формулювання з останніх сил, це точно не принесе жодної користі. Інколи досхочу і смачно вилаятися допомагає відновити рівновагу і видихнути для того, щоб з новими силами продовжити триматись і боротись”, – зауважує Валерія Худзіцька.
Тож лайтеся на здоров’я:)
Розмовляла Софія Сіренко
