День скорботи і вшанування пам’яті жертв Другої світової війни щорічно українці відзначають 22 червня.
Пише Інформатор.
Цього дня 1941 року німецькі війська вторглися на територію України і з того часу розпочалася радянсько-німецька війна. Однак для західних терен держави Друга світова війна почалася ще першого вересня 1939 року, з нападу Німеччини на Польщу.
Інформатор поспілкувався з кандидатом історичних наук, асистентом кафедри історії України та методики викладання історії в Прикарпатському національному університеті Богданом Паскою і спробував розвінчати міфи про перебіг Другої світової війни.
Міф 1: Друга світова війна розпочалася 22 червня 1941 року на території України.
Насправді: міф сформувався в середині – другій половині 40-х років 20 століття. Був створений, щоб приховати участь СРСР у Другій світовій війні до 1941 року. Починаючи з 1939 року, Радянський Союз фактично був союзником нацистської Німеччини від підписання пакту Молотова-Ріббентропа. За результатами цього пакту, Сталін згодом окупував східну частину Польщі, Бессарабію і північну Буковину, три прибалтійські держави, воював з Фінляндією. Тому міф штучно створили, щоб приховати співпрацю Сталіна та Гітлера.
Міф 2: тільки невелика частина українців брала участь у Другій світовій.
Насправді: з 1941 року Україна була одним із визначних “театрів” військових дій, де велися кровопролитні бої. Загинула велика кількість як звичайних мирних мешканців, так і українців, які були змушені воювати в лавах Червоної армії. У період Другої світової війни, важливо приділяти увагу українським національно-визвольним змаганням того періоду. Адже в 1944 році українські землі не були визволені, як про це говорилося в радянській пропаганді і говориться в сучасній росії. По суті, це була друга окупація території України зі сторони радянських військ Червоної армії майже на 46 років до здобуття незалежності.
Міф 3: СРСР без допомоги переміг гітлерівську Німеччину.
Насправді: в 1941 році урядом США був підписаний ленд-ліз, без якого не було би жодної перемоги. Адже Червона армія значно поступалася на той час потужностями армії Німеччини. До того ж, тогочасне суспільство також було налаштоване проти Сталіна через репресії 1930-х років і Голодомор. Тому технічна допомога відіграла дуже важливу роль і без неї Німеччина очевидно би захопила москву і просувалася би далі. Як наслідок — СРСР програв би війну.
Міф 4: кримських татар депортували за колабораціонізм з нацистською Німеччиною.
Насправді: причина є надуманою. Велика кількість кримських татар та інших народів, які зазнавали знущань у сталінський період, чинили спротив нацистській окупації. Загалом, Сталін просто шукав приводи, щоб розправитися над певними народами, які або йому не подобалися, або заважали російським “великодержавним” інтересам. Депортації проводилися не тільки щодо кримських татар, а також щодо жителів прибалтійських країн, мешканців західної України та людей, які були незадоволені радянським окупаційним режимом.
Міф 5: радянсько-німецьку війну варто називати Великою Вітчизняною.
Насправді: така назва створена, щоб возвеличити тогочасний радянський режим. Вживати його зараз недоцільно, оскільки для українців це не була Вітчизняна війна. Народ України був у ролі жертви, який прагнув звільнитися і від нацистів, і від радянської окупації. Але це йому тоді, на жаль, не вдалося. Термін “вітчизняної війни” можна було би вживати в сучасних реаліях, коли відбувається загальнонаціональний спротив ворожій російській окупації.
Анастасія Стецькович
