Інформатор Івано-Франківськ

ЖИТТЯ

У цей день 371 рік тому – розпочалася масштабна битва під Берестечком

371 рік тому армія Речі Посполитої розгромила козацьке військо під Берестечком. Козаки захищалися до останнього. На їхню честь тогочасні “політтехнологи” російського царя спорудили храм-пантеон. Він став місцем паломництва для всіх українців.

Пише Інформатор, посилаючись на ВВС News Україна.

В кінці червня 1651 року під Берестечком на полі, розташованому на межі Рівненської та Волинської областей, армія Речі Посполитої чисельністю 150 тисяч людей зустрілася зі 100-тисячним козацько-селянським військом та їхніми союзниками – 30-тисячним військом кримських татар.

Обидві сторони не влаштовував Зборівський договір, що передбачав автономію для козаків.

Вранці 30 червня був густий туман. Коли він розсіявся, ніхто не наважувався атакувати першим. Лише біля третьої години дня король Ян ІІ Казимир закликав вдарити по “збіговиську збунтованого холопства”, і армія Речі Посполитої пішла у наступ.

Козаки його відбили. Однак після того, як татари несподівано покинули поле бою і взяли у полон козацького головнокомандувача Богдана Хмельницького, відступили та укріпилися у таборі.

Польські військові не могли його оточити, адже зі східного боку заважали болота і заплава річки Пляшівка.

схема битви під Берестечком

Кілька днів вони обстрілювали табір. Потім почали готуватися до генерального штурму. Козацька старшина дізналась про це й ухвалила рішення виводити військо з облоги. Але із незрозумілих причин ніхто про це не повідомив селян.

Відступом керував наказний гетьман Іван Богун. З возів, наметів, кожухів та повсті (давній текстильний матеріал) козаки спорудили три мости.

Вранці 10 липня військові загони почали перехід через переправи. Коли ж селяни дізналися про відступ, то вирішили, що їх залишили напризволяще і кинулися до переправ.

Почався безлад, у якому обвалилися змонтовані мости, люди падали у річку, брели навмання у болото, тонули. Їх переслідували польські військові, які безжалісно рубали шаблями та стріляли всіх, хто попадався їм під руку.

Дехто відчайдушно захищався, викликаючи захоплення у свідків. Французький дипломат П’єр Шевальє описав епізод, як 300 оточених на острівці серед болота козаків у відповідь на пропозицію здатися викинули з гаманців гроші у воду. Вони всі загинули, але кожний відбивався окремо, а останній захищався протягом трьох годин.

На болотяному озерці козак знайшов човна і, прикриваючися бортом, витримав обстріл. Коли ж закінчився порох, то косою відбивав усіх, хто хотів його схопити.

Пробитий чотирнадцятьма кулями козак здивував своєю хоробрістю не лише жовнірів, описує дипломат, а й польського короля, в присутності якого закінчувався цей бій. Ян ІІ Казимир пообіцяв дарувати герою життя, на що “останній гордо відповів, що уже не дбає про те, щоб жити, а лише хоче умерти, як справжній вояка”. Козака заколов німець ударом списа.

Попри поразку, більшу частину війська вдалося вивести з оточення. Кількість загиблих козаків та селян, за даними дослідників, не перевищувала 10 тисяч.

Нагору