Пробачити і просити вибачення буває складно, але не необхідно, аби відновити стосунки. Як навчитися вибачати і вибачатися? Чому важливо пробачати?
Інформатор поспілкувався з психологинею Валерією Худзіцькою.
Вибачення – це передусім процес прийняття відповідальності за свої вчинки, поведінку чи слова, які могли умисно чи ненароком принести іншій людині збитки, біль, страждання, погіршання самопочуття, приниження, тощо, каже психологиня.
“Вибачення – це також процес відновлення стосунків та рівноваги у цих стосунках. До вибачення спонукають відчуття провини і сорому, совість, визнання важливості почуттів іншої людини, цінності і етичні принципи. Просити вибачення варто, якщо все, що описано вище вами відчувається”, – зауважує Валерія Худзіцька.
З чого почати?
Почати необхідно із визнання болю іншої людини (“я бачу ти засмучена”), і визнання своєї відповідальності у цьому процесі (“я бачу, що мої слова тебе засмутили”). При цьому можна також вказувати, що ви не мали злого наміру, але могли бути недостатньо бережними чи акуратними для свого співрозмовника.
Останнім етапом може бути пропозиція відшкодувати матеріальні чи емоційні втрати, якщо це доречно у ситуації (“як я можу це виправити?”).
“Якщо ви хочете щиро попросити вибачення, не варто виправдовуватись, це протилежний процес до прийняття відповідальності. Якщо ви виправдовуєтесь, ви просто намагаєтесь позбутись від почуття провини чи сорому і не помічаєте людину, яка постраждала. Це буде значно погіршувати ситуацію. Якщо ви часто просите вибачення нещиро, то з часом воно втратить свою силу, значимість і цінність як для вас, так і для стосунків”? – зазначає психологиня.
Якщо ваше вибачення не діє, не варто тиснути, наполягати і вимагати прощення. Можете дати трохи часу собі й іншій людині та спробувати згодом.
Приймати вибачення
Приймати вибачення потрібно, якщо у вас є готовність до цього. Важливо бути чесним з собою, ви не зобов’язані прощати все.
“Вам може бути потрібно зовсім інше – збільшення дистанції, завершення цих стосунків або час для їх відновлення і готовності прийняти вибачення. Приймаючи вибачення, не обов’язково знецінювати ситуацію чи втрати, інколи ми користуємось фразами – “нічого страшного, все добре, нічого не сталось”, коли це насправді не так. Прийняти вибачення можна, визнаючи зусилля іншої людини (“дякую, що ти помітив мої почуття”), озвучити ваше прийняття (“я приймаю твоє вибачення”) і озвучивши, що для вас потрібно, щоб відновити рівновагу в стосунках («будь ласка, не роби більше так, це заставляє мене почуватись приниженою»). Якщо вибачення вам не підходить, ви також можете говорити про це”, – радить Валерія Худзіцька.
Тож пробачаймо – це корисно для нас самих.
Читайте також: Як рятуватися від негативних й трагічних новин.
