Сьогодні, 14 жовтня, в Україні відзначають чотири важливих свята – День захисників і захисниць України, свято Покрови, День заснування УПА та День українського козацтва. Щодо представників останнього свята досі існує багато протиріч і міфів, які ми спробували розвінчати.
Пише Інформатор.
Ми поспілкувалися з прикарпатським істориком Остапом Лагойдою, який спростував тези, нав’язані радянською владою.
- Вишиванка, шаровари і шапка – типовий одяг козака
Важко сказати, як було насправді, тому що етнографічні предмети одягу здебільшого не збереглися. Але це був “пафосний” костюм. Вишиванки фактично не було, були звичайні сорочки з невеличкими вишивками, але ось пишний одяг — це був атрибут козацької старшини та верхівки. Звичайні козаки ходили в стандартному на той час одязі.
- Усі козаки — колишні селяни
Це дуже поширений міф. Козацтво як явище виникло в кінці 15-на початку 16 століття у зв’язку з постійними навалами з боку кримських татар на прикордонні території тодішньої Литовської держави. Збідніла руська шляхта почала утворювати воєнізовані групки, які згодом стали козаками, для того, щоб захищати прикордонні території Литовської держави, а пізніше — Речі Посполитої — від татар. Потім це переросло в загальнонародний військовий спротив, куди брали селян, збіднілих шляхтичів, містян, виробників та інших.
- Козаки багато вживали алкоголю
Насправді в козаків була доволі серйозна дисципліна під час воєнних походів, однак у баченні тодішніх художників, хроністів та істориків, козаки полюбляли бути розбишаками та “веселими” чоловіками. Але це було гіперболізовано. Зараз ми натрапляємо на такий образ, створений радянщиною, коли уявляють козака пияком. Проте в козаків був свій кодекс і система дисципліни, які не дозволяли їм пиячити. Але у вільний від роботи час вони могли дозволити собі розважитися.
- Богдан Хмельницький уклав угоду, згідно з якою передав територію Гетьманщини московщині
Уся російська пропаганда майже 400 років сприймала Березневі статті, підписані під час Переяславської ради, як привід говорити про те, що Україна підпорядкувалася московському царству і ввійшла в його склад. Це було не зовсім так, оскільки за домовленостями Україна, а в той час Гетьманщина, входила в склад московського царства на правах автономної країни. Тобто там мали бути свої порядки та влада, а Гетьманщина мала бути вільною. Варто також сказати, що буквально за 1,5 роки після того Хмельницький хотів розірвати угоду та поновити відносини зі шведами та іншими європейськими державами, але так і не встиг цього зробити. Він також зрозумів, що ця угода була провальною майже одразу після її підписання.
- Що принесла козацька доба для сучасної України
Перш за все те, що козаки стали джерелом створення української нації як такої. Не в тому плані, що ми зараз асоціюємо себе з козацтвом. Коли українська нація з’являлася в другій половині 19 століття як така, то ті історики та культурні діячі, які будували національну ідеологію, якраз звертали увагу на козацькі традиції та боротьбу за свободу. Вони брали до уваги досвід козаків. Потім з’являлися нові джерела, герої, наприклад, січові стрільці, УПА, які продовжили формувати ідеологію.
- Чи дійсно козаки-характерники були наділені магічними здібностями?
Це класичні фольклорно-літературні персонажі, які стали основним джерелом виникнення образу “козака-розбишаки” у вишиванці та шароварах. Зрозуміло, що чарівних здібностей у них не було, проте це був позитивний образ, який давав натхнення нащадкам. Він викликав патріотичні відчуття до Батьківщини і образ, до якого хотілося прагнути.
А які міфи про козаків чули ви? Пишіть у коментарях під публікацією в нашому фейсбуці.
Читайте також: “Дякуємо, що ви є”: мешканці Франківська вітають із Днем захисників і захисниць
Головне фото: Мирослав Трохановскій
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
