Цих вихідних ми пропонуємо вам пригадати, що ви знаєте про Давній Рим… І одразу ж забути, бо “А потім прийшов Цезар…” – дещо зовсім не схоже на звичну подачу античної історії.
Інформатор розповість, чому ця книга варта вашої уваги.
Чи чули ви коли-небудь, що Давній Рим подібний на дещо середнє між “Грою Престолів” і розбірками в українському парламенті? Якщо ні – саме в такому тоні Алекс Хавр написав “А потім прийшов Цезар…”.
Автор легко, невимушено й водночас якісно розповідає, як саме Рим із типового для свого часу міста став могутньою імперією. Поруч із бажанням зробити текст зрозумілим для якнайширшого кола читачів Алекс Хавр не вдається до надмірних спрощень, типових для наукпоп-літератури. “А потім прийшов Цезар…” починається із розділу про те, чому давніх римлян дуже збентежила б теза “Рим – столиця Італії“. Тут все починається навіть не з безпосередньої історії, а з понять популяції й гаплогрупи. Якщо біологічні терміни навіюють думку про нудний і переповнений профільними деталями текст – все ж радимо почитати книгу й переконатися, що нічого подібного там не буде.
Починаючи з другого розділу ви зануритесь у боротьбу владних кланів Давнього Риму, в нескінченні об’єднання й розколи, весілля й похорони – й неодноразово зустрінете в тексті добре знайомі з новин алюзії на політичне життя України. Проте Алекс Хавр не намагається провести псевдоісторичні паралелі штибу “ось тому історія циклічна” чи “римляни таємно були галичанами”. Він у гумористичній і знайомій для сучасного українського читача формі розповідає не так академічну історію поразок, перемог і правителів, як історії – про життя, про суперечності й, звісно, про державу.
Книга вийшла у видавництві “Фабула”, в серії “#PROScience”. Автор – київський блогер, популяризатор науки й хімік, а також сатирик-рецидивіст за гороскопом.
Читайте також: Книга на вихідні. “Острів” Меши Селімовича
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
