Ця вулиця з’єднує вулиці Марійки Підгірянки, Лепкого та Франка. Тут переважно невисокі житлові будинки, більшість з яких – пам’ятки архітектури. Сьогодні прогуляємося вулицею Академіка Гнатюка.
Повідомляє Інформатор.
На цій вулиці 17 пам’яток архітектури. Раніше вона була названа на честь Юліана Пелеша, який був церковним діячем і богословом, єпископом Станіславівським. У радянський час була перейменована у Крупської (дружина Леніна). У 1991 році її назвали на честь академіка Гнатюка.
Володимир Гнатюк – відомий фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач. Навчався у гімназіях Бучача та Станиславова, Львівському університеті, де зацікавився фольклором лемків південних схилів Карпат. Записував народні пісні, зокрема, коломийки, вірування, загадки, казки, байки тощо.
Вулиця на давніх світлинах:
1914 рік
1906 рік
Давні світлини – з книги “Івано-Франківськ на давній поштівці” 2011 року, де зібрані листівки з колекції Зеновія Жеребецького.
Вулиця нас зустрічає двома цікавими будинками, які спорудили вкінці ХІХ – поч. ХХ ст.
Вони двоповерхові, на першому поверсі – комерційні приміщення.
Далі нас зустрічає будинок № 4 – п’ятиповерхівка на три під’їзди.
Її облюбували місцеві “майстри” графіті.
Будинок № 3 теж періоду кін ХІХ – початку ХХ ст.
Ліворуч на нас дивляться кілька одноповерхівок, вони не такі давні.
Будинок № 12 привертає архітектурною оздобою, зокрема, колонами і левами.
Будинок під номером 13 колись знаходилася бурса філії Українського педагогічного товариства. Про це пишуть історики Михайло Головатий та Любомир Грицевич. Тут проживав Дмитро Вітовський, який був учнем, а потім став відомим військовим і державним діяче, полковником УГА, державним секретарем військових справ ЗУНР.
Будівлю звели у 1900-і рр. у стилі класицистичного модерну. Вона двоповерхова, цегляна. У 1904 році її разом з будинком № 11 придбала філія Українського педагогічного товариства для бурси. У 1932 році бурса припинила існування. Будинок придбав купець Безен. Зараз це житловий будинок.
Академіка Гнатюка, 14 – того ж періоду – кін ХІХ – поч. ХХ ст.
Академіка Гнатюка, 15.
А ось № 16 та 18, на жаль, руки “митців” і їх не оминула.
Йдемо далі:
На непарній стороні вулиці ростуть дерева.
Тут закінчується “історична” частина вулиці. Переходимо вулицю Лепкого – на розі колись розташовувалася будівля Школи дерев’яного промислу. Далі зліва Держана міграційна служба.
Наша прогулянка добігла до кінця.
Читайте також: Прогулянка вулицею Крука.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
