Юрій Винничук – український письменник, журналіст і редактор з рідного краю Франківщини. Своєю письменницькою майстерністю він зміг здобути популярність ще за життя. Твори Винничука регулярно з’являються на сторінках провідних видань України, а його книга “Танго смерті” стала справжньою культовою роботою, завдяки якій майстерно передані епічні події, які переносять читача у захопливий світ роману.
Формування письменника було цікавим шляхом, і багато чого вплинуло на його літературну долю. Тому в матеріалі від Мій Львів розповідається про те, які події і люди стали джерелом натхнення для творчості Винничука.
Рідна земля
Синагога та прилегла площа у Станіславові наприкінці XIX століття.
18 березня 1952 року у місті Станіславі з’явився на світ маленький письменник, нащадок творчої родини, де обидва батьки були письменниками й волинянами. Юний Юрко, названий на честь свого дядька Юрія Сапіги – члена молодіжної ОУН, котрого безжалісно позбавили життя чекісти, зазнайомився зі злочинами радянської влади з перших днів своєї дитинчості. Вже на ранніх етапах зростання він виявив несамовиту тягу до письма, тож його батьки навіть не сумнівалися у тому, чим хотів би займатися майбутній маленький Юрко.
Захопившись літературою, після закінчення Івано-Франківського педінституту, він вступив на філологічний факультет, щоб стати вчителем української мови й літератури. Але Юркові довелося швидко вирости та заробляти гроші, він почав працювати в газеті “Прикарпатська Правда”. І з цього моменту його стежило страшне око КДБ, влаштувавши обшук його квартири, але безуспішно, адже антирадянських творів так і не знайшли.
Після переїзду до Львова у 1974 році, Юрій часто ходив із валізою власних рукописів, і так народилося прізвисько “Юрко-чемодан”. Юрко спробував себе в різних професіях, зокрема як вантажник, художник-оформлювач, а потім займався фарцюванням та супроводженням повій. Останнє йому було необхідно для того, щоб більше дізнатись про них та їх побут.
Під пильним оком КДБ
Юрій, вирушив на військову службу аж у 25 років, але навіть у армії не забував про своє хобі – письменництво. У 1978 році він здивував усіх, написавши поему “Арканум” та оповідання “Ги-ги-ги”, які були настільки глибокими та змістовними, що навіть КДБ не могло не зацікавитися молодим письменником. Органи безпеки були занепокоєні, адже Юрій не лише не боявся їх, але й виразно глузував над ними в своїх публічних виступах. І варто відмітити, що в українському письменництві пан Юрій мав своєрідну особливість – він стверджував, що пише не для читачів, а для себе. Ця особливість вразила і КДБ-шників, що відчували, що він пише глибоко особисті твори, що вражали їх.
Після звільнення з армії, Юрій здобув посаду режисера в Львівському естрадному театрі “Не журись!”. Тут пройшли одні з найнасиченіших років у житті письменника. Однак, у 1990 році він залишив театр і разом із Стефком Оробцем заснував «Кабарет Юрця і Стефця», що представляв новий формат шоу для Галичини, приваблюючи молоде покоління, яке прагнуло нових вражень та надихалося європейськими тенденціями.
Вірш про втечі Януковича та Танго смерті
Юрій Винничук – автор, який зберігав свою незалежність та не підкорявся правилу “мистецтво поза політикою”, яке часто диктували радянські письменники. Навпаки, його твори були пронизані іронією та сатирою. В один раз, у 2012 році, Винничук взяв участь у бурлескному проєкті Ореста Лютого під назвою “Лагідна українізація”, яка, як з’ясувалося, не була насправді лагідною. Зазначимо, що з самого початку Винничук висловлювався гостро про двомовність українців, підкреслюючи, що таке явище неможливе в жодній іншій країні. Це стосується російської мови, яка стала поширеною серед українців завдяки російській політиці радянської влади у період СРСР.
За рік до початку Євромайдану журнал “Український тиждень” запросив Винничука написати невеликий сатиричний текст, наслідуючи він написав трагікомічну п’єсу на одну дію під назвою “Останній Бункер”, яка розповідала про втечу Януковича та захоплення народом Межигір’я – його резиденції. Інша важлива книга письменника “Танго смерті” про Галичину, завдяки її колоритності, стала дуже популярною серед молодого покоління.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Потрібна реклама? Звертайтеся за номером: +380969896087
