Обласна організація «Просвіта» – одне з найповажніших громадських об’єднань Прикарпаття. Нещодавно її очолив молодий та енергійний «просвітянин», педагог та науковець Михайло Січка. Говоримо з новим головою «Просвіти» про стереотипи, волонтерську діяльність та життя організації сьогодні.
Читайте інтерв’ю Інформатора.
Як довго ти в рядах «Просвіти»?
В «Просвіті» я з 2007 року. Вже з 2010 року активно працював як волонтер. Працював на тих ділянках, де міг бути корисним. Над створенням і наповненням сайту, дизайном і розробкою афіш. І так рік за роком напрацював репутацію, і коли вже були питання з моєї сфери, то неодмінно зверталися до мене. Вже в 2014 році, коли була Революція Гідності, прийшов час звітно-виборної конференції і мою кандидатуру запропонували і затвердили на посаду відповідального секретаря. Під час Революції Гідності, хочу зауважити, «Просвіта» стала центром, який об’єднував багато громадських ініціатив, волонтерських рухів. Люди тут перебували і вдень, і вночі. В той період я став відповідальним секретарем. Один рік я поднював роботу в «Просвіті» з викладанням в університеті імені Стефаника. Я за фахом фізик, кандидат фізико-математичних наук. А потім з часом робота в «Просвіті» стала моїм основним видом діяльності.
Тренінг для керівників закладів, які приймають ВПО
Є стереотип, що «Просвіта» – це організація, де переважно старше покоління. Що це далеко не сучасна організація. Чому ти, будучи молодою людиною, для реалізації своєї громадської активності вибрав саме «Просвіту»?
Зараз мені важко відповісти на це питання. Так, такі стереотипи були раніше. Це так сталося, бо ці люди на зорі Незалежності України були якраз тою молоддю, яка творила Просвіту, і вони в ній і залишилися. Але зараз є уже інший досвід роботи в «Просвіті». Змінила думку всіх Революція Гідності, коли “Просвіта” насправді була центром власне молоді, яка тут сиділа. Тут були всі найактивніші люди Івано-Франківська, вони збиралися, обговорювали ідеї. І це показало, що «Просвіта» має бути місцем єднання не тільки людей старшого віку. Було бажання омолодити організацію, і я відчував, що це реально. І що “Просвіта” може бути майданчиком і як для людей старшого віку, так і для молоді. Ми весь час намагалися залучати молодь. Не завжди це було легко. Часто був супротив тої старшої частини «Просвіти», і я розумів, чому молодь сюди не йшла. Але ми організовували літературні вечори, багато заходів розважального характеру для молоді. В нас є важливий ресурс – це приміщення народного дому в Івано-Франківську. Тут мають можливість збиратися молоді люди, реалізовувати свої громадські амбіції. Часто в них немає коштів на оренду приміщення. А в «Просвіті» є така можливість безкоштовно. Загалом за цей час багато вдалося змінити. Зараз в нас дійсно багато молодих людей.
Планшети – дітям. Івано-Франківськ, Верховина
Чим живе «Просвіта» сьогодні?
Сьогодні в нас є кілька напрямів. Перше і найважливіше – це допомога українській армії, підтримка. Ще в січні 2022 року в глибині душі всі розуміли, що буде війна. І ми вже тоді створили тут фактично навчання молоді тактичній медицині. І коли прилетіли ракети у франківський аеропорт, я вже був у «Просвіті». І не сам був, тут уже було близько 50 людей, які були готові на активні дії. Тут утворився волонтерський центр. Спочатку стихійний, а потім ми його систематизували і вдалося залучити велику кількість допомоги.
Багато молоді було саме тут і багато роботи взяла на себе молодь. Це і патрулювання вулиць, плетіння сіток, пошиття бронежилетів, приготування коктейлів молотова, допомога із зваркою протитанкових їжаків – допомоги від молоді було дуже багато. Ми організували навчання і більше 1000 людей їх проходили. Наша робота була це підтримка армії і підготовка молоді.
Екскурсія для ВПО
З першого дня ми відкрили тут центр реєстрації внутрішньо переміщених осіб. Ми записували потреби, контакти з районів, і в нас з «Просвіти» почався центр реєстрації внутрішньо переміщених осіб. І разом з тим я розумів, що нам потрібна допомога міжнародних партнерів. І десь натрапив на заявку міжнародної організації з міграції, яка шукала партнерів в нашій області. Я заповнив ту заявку і нас відібрали на річне партнерство по непродовольчій допомозі. І перший проєкт, який ми реалізували – це ми забезпечували наші громади матрацами, посудом – критична потреба була на той час в тому, аби поспати десь і приготувати їжу. І так протягом травня 2022 року ми розвезли допомогу приблизно на суму 180 тисяч доларів. Загалом 7 тисяч матраців і 2 тисячі наборів посуду. Ми допомогу розвозили фурами, великими вантажівками в усі райони.
Паралельно з тим звернулася агенція ООН з міграції з тим, що шукають партнерів по іншому напрямку – допомозі розвитку тих місць, де колективно приймають внутрішньо переміщених осіб. І нам дали можливість надавати підтримку таким колективним місцям тимчасового перебування. Ми збирали їхні потреби, проводили моніторинг, оцінку.
Допомога на Херсон
Спочатку ми це робили лише в Івано-Франківській області. Але згодом нам запропонували розширити роботу. Спочатку ми розширились на Львівську область, а потім нам запропонували взяти Закарпатську і Чернівецьку. В межах цього проєкту ми розвезли допомоги на суму 800-900 тисяч доларів.
Коли ми їздили, моніторили, то мами часто казали, що дітям важко вчитися, бо бракує телефонів, техніки. Ми почали писати десятки запитів в ООН і казати, що є така проблема. Нам вдалося обладнати 80 навчальних кімнат у таких закладах, ми давали планшети, канцтовари. 470 планшетів до дня захисту дітей ми передали з рук в руки. Списки дітей складали спільно з представниками міжнародної організації з міграції.
Продовженням став наступний проєкт, який діє до червня 2024 року. Ми обладнали в Івано-Франківській області 20 кімнат в центрах, які приймають переселенців. Це або спортивні кімнати, або кімнати для розвитку та навчання. А в Калуші ми ще й швейні машинки поставили. Насправді важко порахувати, бо це все робиться десятками – забезпечуємо й холодильниками, і газовими плитами.
За підтримки німецького фонду організовуємо дитячі табори. Це 10-денні табори, на 2 дві зміни по 60 дітей. Була робота з психологами, з освітянами.
Також є проблема інтеграції внутрішньо переміщених осіб. В першу чергу молоді. Для цього ми реалізували ще один проект – навчання англійської мови, яке поєднали з психологічною підтримкою. Тривалість проекту – 4 місяці. Ми проводили спільні поїздки, екскурсії, заходи.
Є проблема інтеграції не тільки в молоді. Є проблема в матерів, які хотіли би чимось займатися, розвиватися, отримувати освіту, але не можуть, бо немає з ким лишити дітей. І зараз в нас триває проєкт: в сусідній школі діти займаються з аніматорами, а тим часом матері в «Просвіті» вивчають англійську мову. Тут теж передбачено освітні дводенні виїзди. В таких проєктах беруть участь і внутрішньо-переміщені особи, і мешканці Франківська.
Де можна дізнатися про ваші проєкти і взяти участь?
Ми завжди виставляємо інформацію про набір учасників на інтернет-сторінках. Важче комунікувати з внутрішньо переміщеними особами. Ми розкидаємо інформацію по їхніх чатах. Але загалом ми виставляємо інформацію на нашому сайті та на сторінці у Фейсбуці.
Проєкт вивчення англійської мови
Які плани у «Просвіти» на 2024 рік?
Основна ціль – підтримка нашої армії. Ми вже почали збирати дрони – закуповуємо запчастини і по-трошки збираємо.
В нас є гарні контакти з товариством української мови Чикаго, вони завжди нам допомагали і продовжують допомагати. Через них ми передавали допомогу на Херсон та військовим. За їхньої підтримки ми купували кілька машин для ЗСУ. І зараз плануємо передати автобус, який ми відремонтували, затонували. Його віддамо під ветеранські організації.
Діє склад гуманітарної допомоги. Він працює з моменту повномасштабного вторгнення. Тоді люди приносили все, що треба. Павербанки, телефони, їжу, воду. Не всі люди хочуть, щоб ця допомога була публічною. І без розголосу продовжують приносити речі, одяг, спальники, бронежилети. Багато є запитів від культурної частини «Просвіти», що вже пора звільнити актовий зал. Звісно, ми не маємо таких масштабів, щоб вантажити по вагону в день допомоги, але від нас постійно раз в тиждень їде вантажівка. Багато людей знають, що тут повністю громадський склад допомоги. Тому є розуміння, що волонтерський центр ще мав би бути. Ми не можемо, як раніше, забезпечити повністю військову частину. Раніше ми могли забезпечити 200 штук карематів та спальників. Зараз вже таких можливостей немає, але хлопці, які тут у відпустці, загружають автомобіль і вертаються до своїх військових частин з гостинцями. А у побратимів є відчуття, що про них пам’ятають. Ми завантажуємо кавою, солодощами, консервами, папером туалетним.
Другий напрям – це інтеграція внутрішньо переміщених осіб. Ми будемо організовувати спільні поїздки, екскурсії. І продовжуватимемо роботу над зміцненням та розвитком центрів тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб. Далі будемо проводити навчання. Ми проводимо опитування і бачимо, що є запит на вивчення української мови. Навчаємо механізмів громадської активності, створення громадської організації та різноманітні тренінги.
Розмовний клуб з вивчення англійської мови
Також хочемо розвивати районні організації «Просвіти». У нас сильний людський потенціал, і симпатиків «Просвіти» є дуже багато. Потрібно їм просто дати можливість реалізуватися. Будемо нарощувати масштаби організації.
Хочемо займатися більше освітніми проєктами. Це англійський розмовний клуб, це те що цікаво нашій молоді. Писали ми гранти на навчання з робототехніки. На жаль, не підтримали наш проект, але ми не зупиняємося. Наша молодь активно навчає старше покоління користуватися мобільними телефонами, комп’ютерами, електронним банкінгом. Ми над цим працюємо, нам цікаво освітній напрямок.
Кілька членів просвіти стали тренерами міжнародної організації з міграції на тему ефективності роботи центрів внутрішньо переміщених осіб. Йдеться про покращення умов, як співпрацювати з органами місцевого самоврядування, як правильно комунікувати, організовувати роботу. Такі ще тренінги ми проводимо.
Також продовжуємо поширювати, популяризувати українську мову. Стараємося це робити м’яко, ненав’язливо. У своїх проєктах роздаємо книжки «Українська самотужки», путівники, як розмовляти українською. Моя думка, що агресивна політика породжує опір. Тому ми це робимо спокійно. І ми тішимось, що в цих центрах, де проживають внутрішньо переміщені особи, є запит на вивчення української мови. І в нас є розуміння, що ці люди або залишаться жити тут, або будуть повертатися додому і важливо, щоб вони несли з собою добру думку Прикарпаття, і про «Просвіту» в тому числі.
Максим Круть
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
