Як виглядала Тисмениця у давнину: добірка ретро-фотографій

Тисмениця – ще одне мальовниче й цікаве місто на Прикарпатті. Перші згадки про Тисменицю знаходять в Іпатіївському літописі 1143 р. У 1449 р. місто отримало магдебурзьке право і завдяки вигідному положенню на торговому шляху з Польщі та Львова до Буковини й Молдавії стало одним із значних ремісничих і творчих центрів Прикарпаття.

Повідомляє Інформатор 

У 16 ст. до Тисмениці переселилися вірмени, які привезли секрети кушнірства. Відтоді Тисмениця відома своїми вишуканими виробами з хутра та шкіри.

Тепер у Тисмениці розташовані ВАТ Хутрофірма “Тисмениця” та СП “Тикаферлюкс”. Це великі, обладнані новою технікою сучасні підприємства, які переробляють шкірки кролика, ондатри, куниці, норки та виготовляють широкий асортимент хутрових виробів.

У Тисмениці народилися батьки всесвітньовідомого психоаналітика Зигмунда Фрейда.

Також відповідно до записів із 1873 року священика Стефана Козоровського на кінець 17 століття в Тисмениці було шість українських церков. На той момент ще однією цінною архітектурною пам’яткою Тисмениці була велика синагога.

Перша синагога була дерев’яною, але нажаль згоріла у 1764 році. Через два роки львівським архієпископом Вацлавом Сєраковським було дано дозвіл на побудову нової.

Однак було поставлено вимогу, що будівля не повинна була виглядати гарною та багатою, “щоб була на окремому від костелів і католицьких будинків місці, довжиною в 42 лікті, шириною-32 і, щоб своєю висотою не перевершувала костелів, а ні їм не дорівнювала, звичайної структури, щоб не мала жодних зовнішніх прикрас і було 12 вікон”.

Проте, цю пересторогу євреї зуміли обійти. Стиль цієї будівлі був характерний для всіх інших синагог великих міст.

Ця синагога стала цінною єврейською пам’яткою  міста, але була зруйнована радянською владою  у 1946 – 1947 роках на будівельні матеріали згідно постанови Станіславської обласної ради.

З початку 20 століття тисменицькі діти навчалися в чотирьох школах: дві початкові, семирічна чоловіча , жіноча, а також єврейська приватна школа барона Гірша (в радянські часи тут був спортзал середньої школи).

Приміщення початкових шкіл (Слобода, Сменда) збереглися до сьогоднішнього дня і використовувались за призначенням до побудови нового шкільного приміщення.

Будівлю, в якій містилася жіноча школа (зараз на цьому місці будинок пошти) розібрали після війни, а в приміщенні чоловічої до початку 80-х років 20 століття була середня школа. Тут зараз знаходяться кілька районних установ в тому числі і музей історії міста.

Біля міської церкви св. Миколая для дошкільної дітвори та монашого ордену Сестер Служебниць було збудовано двоповерховий будинок, так звана захоронка (прототип теперішнього садочка).

Зараз у цьому будинку функціонує міська лікарня. Коло цієї ж церкви був закуплений тисменицьким церковним братством у 70-х роках ХІХ століття великий двоповерховий будинок, який стали називати Братським домом.

У цьому будинку мешкав священик із дяком, певний час розташовувалася школа, а також читальня міської “Просвіти”. Будівля мала великі підвали, які кушнірі використовували для зберігання шкір.

1 листопада 1918 року біля Братського дому відбулося віче з нагоди проголошення Західно- Української Народної Республіки.

З 1882 року почалося будівництво залізної дороги Станіслав-Гусятин, зокрема її першої гілки Хриплин-Тисмениця. Приміщення стації (вокзалу) в Тисмениці почали будувати в 1888році.

Зараз місто має значно сучасніший вигляд, однак в Тисмениці досі збереглися культурні надбання минулого століття.

На головному фото – Площа Ринок у Тисмениці.

Читайте також: Як виглядав Тлумач у давнину: добірка ретро-фотографій

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87