У багатьох селах Гуцульщини у середу або четвер перед Великоднем “Гріють діда”. Загалом дійство схоже частково на Гелловін – дітвора ходить від хати до хати та збирає солодкі гостинці. Проте, на відміну від Гелловіну, гуцульський звичай має особливе сакральне підґрунтя.
Деталі якого розповість Інформатор
У давнину на Гуцульщині вранці на живний четвер на пагорбах неподалік хат роздмухували вогонь. Тоді цей звичай називався “старого спалити” (гріти діда) суть його полягала у тому, що у зазначені дні здебільшого діти ходили від хати до хати й під вікнами кликали:
“Грійте діда! Грійте діда! Дайте хліба!
Аби вам овечки, аби вам ягнички, аби вам телички”,
Нащо хтось із хати відповідав: “Гріємо, гріємо, даємо!” Дітей обдаровували “кукуцами” – спеціально спеченими малими пшеничними чи житніми хлібцями.
За “прости-біг” кукуци давали будь-кому з відвідувачів, які першими у ці дні заходили до хати. При цьому висловлювали такі самі побажання, як і “кукуцарі”.
Кукуцарі біля обійстя родини Хім’яків
Колись “гріли діда” також ритуальною ватрою біля церкви у великодню ніч. Коло вогню сиділи не лише діти, а й старі діди, кожен з яких приносив для ватри кілька полін (дрова). Тоді ритуальний вогонь пов’язували з першим виходом з худобою на полонини, тобто запалену у Живний четвер ватру підтримували аж до того часу.
З роками гуцульський звичай “Гріти діда” дещо видозмінився зараз діти з торбинками обходять хати сусідів і тричі промовляють “гріти діда”. За це їм дають солодощі. У давнину ходити гріти діда можна було доти, поки господарі не розпалять багаття.
Гріти діда на Гуцульщині
Звичай “гріти діда” поєднує в собі християнські та дохристиянські звичаї. Так, деякі гуцули не сприймали його, адже вважали язичницьким святом, яке знаменувало зло.
Слово “дідо” означає Бог роду. У дохристиянських віруваннях було багато богів – вітру, води, дерев, але був бог роду”, – розповів Іван Зеленчук, старший науковий співробітник НПП “Верховинський” в коментарі для “Еспресо”
Здавна таким звичаєм вшановували своїх предків, які начебто повертаються з потойбіччя на Великдень і перебувають на землі до Проводів (наступна неділя після Великодня, звана Провідною).
Печиво слугувало своєрідним почастунком, який можна використати при зустрічі з ними. Гуцули палили так звану великодню ватру, дрова до якої мав дати кожен господар. І дорослі чоловіки цілу ніч підтримували цей вогонь.
Вірили, що так вони освічували дорогу на землю померлим предкам. Вогні палили також в інших регіонах України, проте вже безпосередньо у Великодню ніч.
Інформатор бажає вам мирного святкування Воскресіння Господнього.
Як цього року на Гуцульщині дітлахи “Гріли діда” дивіться у відео:
Читайте також: Розклад Богослужінь у храмах Тисмениці на Страсний тиждень та Великдень
Христина П’ятнюк
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
