28 червня на території Палацу Потоцьких музикою вшанували полеглого захисника 47 бригади, трембітаря гурту “КораЛЛі” Андрія Чепіля. Музикант загинув минулого року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області.
Інформатор відвідав фестиваль і ділиться з вами деталями
Фестиваль організували рідні та друзі Андрія Чепіля, а це близько 12 осіб, зокрема однією зі співорганізаторів є дружина Андрія, Дана Чепіль.
Жінка поділилася з нами, що найменували захід невипадково. Таку назву своїм камерним музичним зустрічам з друзями придумав сам Андрій. Він їх організовував двічі на рік.
“Це річниця його загибелі, літо період фестивалів, це його життя. Він завжди відвідував фестивалі, саме тому ми назвали його фестивалем пам’яті. Андрій для мене це та людина, яка ніколи не сидить дома. Людина, яка віддається цілком і повністю музиці, людина, яка весь час перебуває на фестивалях, концертах і найдобріша, найсвітліша не тільки для мене, але й для всіх, хто його знав. Така доброта і теплота, яка йшла від нього не залишить нікого байдужим. Такі відгуки про нього є і в побратимів”, – каже Дана Чепіль.
Фестиваль розпочався грою на саксофоні Андрія Асмоловського, який виконав реквієм на саксофоні Чепіля.
Рідні музиканта кажуть, що вони прихильники того, щоб інструменти мали друге життя. Саме тому саксофон Андрія Чепіля передали для користування Андрію Асмоловському. Крім цього під час фестивалю провели аукціон на якому виставили трембіту загиблого воїна.
Асмословський каже, що в цьому інструменті присутній свій дух, своя історія. Тому йому приємно тримати його в руках та грати на ньому.
У гурту “КораЛЛі” та “Кому вниз” є спільна пісня – “Золотим левиком на рукаві” і саме вона після загибелі Андрія стала лейтмотивом багатьох концертів. Було багато репостів відео саме тим відрізком, де Андрій трембітає в цій пісні зі словами: “Я не вмираю, а тільки гину”.
Також на фестивалі діяв благодійний ярмарок, який організували друзі Андрія Чепіля. Дружина загиблого бійця розповідає: за вторговані гроші куплять дрони для різних підрозділів ЗСУ. Збирають на 100 дронів.
“Всі виручені кошти з фестивалю та ярмарку підуть на збір, який вже відкритий, ми його називаємо “довготривалим” він був відкритий кілька після загибелі Андрія. Він називається помста за Андрія, де ми збираємо на 100 дронів і один з організаторів цього збору передає на потреби бригадам по запитах”, – додала дружина загиблого.
Побратими та друзі Чепіля згадають його як людину, яка готова була на все заради сім’ї та друзів. Він був прикладом людини, яка вміла жити це життя. Його життєве кредо – “Даруй добро”.
Батько поділився спогадами про сина: “Він мріяв бути хорошим музикантом, брав уроки в американського саксофоніста. Він багато займався. Годинами сидів за музичними інструментами. Дуже мріяв про джазове кафе і хатинку в горах, щоб могти там писати пісні”.
Останню розмову з сином пригадує ледь не зі слізьми на очах. Каже, що пам’ятає той день як сьогодні. Вчора (ред. 27 червня) він пішов на завдання, сьогодні (28 червня 2023 року) пішли штурмувати позиції ворога…., а 30 червня Орест (побратим) зателефонував і сказав, що Андрій не повернувся із завдання.
Останніми його словами були: “Тату, ви мені сьогодні снилися. Виїжджаємо з хлопцями на позиції до зв’язочку. Люблю вас”.
Організатори “Чефесту” кажуть, що сподіваються на те, що фестиваль стане традиційним і буде об’єднувати та збирати до купи всіх тих, кого любив Андрій. А ще буде підтримувати українське військо.
ЩО ВІДОМО ПРО АНДРІЯ ЧЕПІЛЯ
Народився 6 квітня 1994 року в Івано-Франківську. З 2001 року з братами долучився до скаутської організації “Пласт”. Був саксофоністом, вокалістом, учасником кавер-гуртів “Frisson Band”, “Smerichka” та трембітарем у фолк-рок гурті “КораЛЛІ”. Проходив строкову службу у військовому оркестрі почесної варти при Президентському полку. 2021 року Андрій одружився з музиканткою Богданою Кінаш.
З початком широкомасштабної війни музикант вступив до лав ЗСУ. Андрій спершу був кулеметником частини та брав активну участь у бойових діях на Харківщині. Проте згодом солдат-музикант, відомий під позивним “Кріс”, перевівся до 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура”. Був направлений на навчання до Німеччини. Там здобув навички, необхідні для керування бойовою машиною M2 Bradley.
Після успішного проходження навчання Чепіль обіймав посаду старшого сержанта взводу, а також командира бойової машини. Крім того, під час служби виконував обов’язки старшини взводу.
Герой загинув 28 червня 2023 року ще з трьома побратимами під час виконання бойового завдання, штурмуючи російські війська. Через шквальний вогонь ворога, тіла військових вдалося забрати лише через чотири тижні. Два місяці знадобилося експертизі, щоб ідентифікувати тіло Андрія.
У квітні цього року Андрію Чепілю на фасаді ліцею № 10 відкрили анотаційну дошку.
Головна редакторка Інформатора – Дарія Нагорна знала особисто Андрія Чепіля. Відгукується про нього як про надзвичайно добру та світлу людину, музиканта від Бога.
“Андрій завжди приносив світло і тепло де б він не з’являвся. В ньому була надзвичайно велика кількість енергії, яка, здавалося б, ніколи не закінчиться. Андрій вмів надихати людей. Ми з Андрієм волонтерили у “Мальтійській службі допомоги” і я не здивувалася, коли дізналася, що він пішов захищати Батьківщину, тому що в цьому весь Андрій. Доброта, відданість, захист слабших – це все про нього. Можу сказати точно – це була неймовірна людина”, – ділиться редакторка.
Читайте також: З-за кордону — на захист України: ексклюзивне інтерв’ю з бійцями Інтернаціонального легіону
Христина П’ятнюк
Тетяна Сарай
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
