Станіславівська фортеця — втрачений оборонний комплекс, який проіснував понад півтора століття, мала унікальне планування та була одним із найпотужніших укріплень Галичини. Сьогодні її залишки можна побачити в історичному центрі міста. Детальніше про це — у матеріалі.
Пише Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на велику українську енциклопедію.
Місто-фортецю Станіславів (нині Івано-Франківськ) заснували у 1661 році польським магнатом Андрієм Потоцьким. Це було одне з останніх “ренесансних нових міст” у Галичині. За проєктування укріплень відповідав Франсуа Корассіні — військовий інженер з Франції.
Фортеця мала правильний шестикутний план, а в її центрі розташовувалася ринкова площа. Оборонні споруди складалися з валів завширшки 20–30 метрів, глибоких ровів і шести бастіонів. До фортеці вели три основні брами: Галицька (Львівська), Тисменицька (Кам’янецька) та Вірменська хвіртка. Первісно укріплення були земляними, але згодом їх почали посилювати мурованими конструкціями.
Після 1672 року до фортеці прибудували замок Потоцьких — прямокутний у плані комплекс, укріплений двома бастіонами. Він був окремою оборонною спорудою, відділеною від міста еспланадою, та символізував владу роду Потоцьких.
Фортифікації неодноразово модернізували. У 1679–1682 роках за проєктом інженера Кароля Беное укріплення стали частиною єдиної староголландської оборонної системи. Пізніше, у 1736–1737 роках, шведський фортифікатор Христіан Дальке замінив частину земляних укріплень на муровані.
Однак із приєднанням Галичини до імперії Габсбургів фортеця втратила своє військове значення. У 1810–1819 роках її почали поступово розбирати: вали засипали, рови ліквідовували, а камінь і цеглу використовували для мощення міських вулиць. Ці роботи тривали до середини XIX століття, і хоча більша частина фортифікацій зникла, деякі фрагменти все ж збереглися.
Попри масштабне знищення, у сучасному Івано-Франківську можна побачити фрагменти західного бастіону, збережені вздовж Фортечного провулку та в тилу забудови вулиці Любомира Гузара (реставровані у 2012 році). Земляний вал частково залишився на вулиці Валовій.
У 2018 році археологи знайшли залишки Тисменицької брами під час досліджень на вулиці Галицькій.
Станіславівська фортеця мала незвичне планування, якого більше не зустрічають у Європі. Вона поєднувала шестикутний у плані міський комплекс із прямокутним замком Потоцьких, створюючи єдину оборонну лінію.
Читати також: Мандри вуличками Івано-Франківська: відкриваємо вулицю Героїв Крут (ФОТО)
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87