Ця постать залишила слід в історії Станиславова. Польський революціонер, журналіст і видавець, який заснував першу міську газету, прожив свої останні роки в нашому місті XIX століття. Як ім’я Агатона Гіллера увічнили у Франківську читайте в матеріалі.
Занурюється в історичне минуле Інформатор Івано-Франківськ
Народився майбутній польський політик, один із керівників Січневого повстання (1863-1864), журналіст, письменник та історик Агатон Гіллер у 1831 році. З’явився на світ в сім’ї наполеонівського солдата і з юних років цікавився історією та літературою. Навчався Гіллер у Каліші, Варшаві, а також у Ломжі й був самоуком, який жадібно поглинав знання.
Під час “Весни народів” прагнув долучитися до угорських повстанців, але його затримали й передали російській жандармерії, а за патріотичну діяльність 1853 року 23-річного Гіллера заслали до Сибіру.
Повернувшись на Батьківщину 1860-го, він одразу поринув у боротьбу — долучився до підготовки повстання, працював журналістом та був членом Центрального національного комітету.
Після поразки повстання емігрував, був активним діячем польського визвольного руху, а у 1884 році переїхав до Станіславова, де жив у сестри Агрипіни Коперницької. Тут Агатон заснував газету “Кур’єр Станіславівський”, що стала першою міською газетою, яка проіснувала до 1939 року. У цей час працював над історією повстання, але завершити її не встиг.
18 липня 1887 року Станиславів прощався зі своїм видатним мешканцем. І як пишуть автори книги “Життєпис Івано-Франківська”, Роман Діда та Володимир Устинський, його смерть стала значною подією для міста. Похорон, що відбувся 20 липня, зібрав безліч людей, зокрема делегації зі Львова.
Вулиці міста були оповиті жалобою, про що свідчили чорні прапори з ініціалами “A.G.” на будівлях магістрату та ключових установах, а на стінах з’явилися прощальні плакати. Процесія рушила від будинку на вулиці Камінського, 7 (нині Франка, будівля не збереглася) до міського цвинтаря (тепер Меморіальний сквер), де Гіллера поховали під слова прощальних промов. Над могилою виступили бургомістр Ігнацій Камінський, редактор Ян Гневаш, його товариш зі Львова Мечислав Даровський, а похорон детально описував журналіст Готфрід Кохн — давній приятель померлого.
На вшанування пам’яті Агатона Гіллера магістрат оголосив конкурс на проєкт його пам’ятника, який виграв львівський різьбяр Томас Дикас. А вулицю Нову, що з’єднувала Голуховського (нині Чорновола) та Казимирівську (нині Мазепи), перейменували на честь видатного діяча.
Таким чином Станиславів зберіг ім’я Агатона Гіллера у своїй історії – як борця, інтелектуала і творця першої міської газети.
Читати також: Ретро фото Станіславівського некрополя: історія старого кладовища
Джерело головного фото: omp.org.pl
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
