28 червня в Івано-Франківську вже вдруге фестивалем вшанували пам’ять Андрія Чепіля — захисника з 47-ї бригади, трембітаря гурту “КораЛЛі”. Саме цього дня, два роки тому, він загинув під час виконання бойового завдання в Запорізькій області. Як все відбувалося — показуємо у нашому фоторепортажі.
Про це повідомляє Інформатор Івано-Франківськ.
Торішній фестиваль також відбувався у Палаці Потоцьких. Тоді Інформатор був серед присутніх — як це було, можна прочитати нижче:
За словами дружини захисника Дани Чепіль, перший захід пам’яті відбувся у 2023 році на свято Андрія — через місяць після поховання. Це був вечір честі, під час якого провели благодійний аукціон із 40 лотами.
Дана Чепіль — дружина Андрія
Цьогорічною особливістю фестивалю стало відкриття муралу під назвою “Честь” на фасаді Палацу Потоцьких.
За словами автора зображення, Яреми Стецика — над ним тиждень працювали десятеро людей.
Мурал “Честь”
Цього разу на фестивалі представили 11 лотів. За словами Дани, вони “круті та унікальні”, створені спеціально для ЧеФесту. Усі мають символіку — або шеврон “Честь”, або елементи, пов’язані з життям Андрія чи торішнім заходом.
“Торік це була спроба. Чесно кажучи, ми не знали, як усе відбудеться. Чому минулого року грав Андрій Асмоловський? Бо він грає на саксофоні Андрія, який ми передали йому. Віримо, що інструменти Андрія повинні жити далі, попри те, що їхнього власника вже немає”, — каже Дана Чепіль.
Цього року сольних виконавців не було. Однак, за словами організаторів, логіка музичної програми полягала у відтворенні творчого шляху Андрія.
Відкрив концерт військовий оркестр Національної гвардії — колектив, що символізує армійський період життя музиканта, коли він грав на саксофоні у військовому оркестрі.
Загалом на сцені виступили чотири гурти: “Хорея Козацька”, “Рокаш”, “Ot Vinta” та “КораЛЛі”.
“”Хорея Козацька” — це гурт із чіткою проукраїнською позицією, такою ж, як мав Андрій. “Рокаш” — частина нашої історії: ми часто слухали їх, коли їхали в гори. Наша улюблена пісня — “Бо до сонця близько”. А “Ot Vinta” — один із його улюблених гуртів”, — пояснила Дана.
Кількість організаторів цьогоріч не змінилася. Дехто не зміг бути присутнім фізично, але долучився до підготовки дистанційно.
“У Франківську велике серце людей. Якщо тобі щось потрібно — допоможуть. І якщо треба на завтра, то зроблять” — зазначила жінка.
Вона також поділилася, що минулого року не очікували такої кількості відвідувачів. Цього ж року людей було не менше.
“На офіційну частину приходять переважно ті, хто був дотичний до Андрія. Зараз, на початку фестивалю, людей багато. Думаю, що звичайних перехожих менше, ніж тих, хто прийшов спеціально вшанувати пам’ять Андрія. Але ми також орієнтуємось на шанувальників гуртів. Найбільша родзинка вечора — “Ot Vinta”, їхній виступ після 20:00, тож очікуємо ще більше людей” — додала Дана.
Окрім музичної програми, під час фестивалю збирали кошти для допомоги Збройним силам України. Частину планують передати 47-й бригаді “Магура”, де служив Андрій Чепіль. Іншу частину — діючим військовим, які є співорганізаторами заходу й потребують підтримки.
Фестиваль триватиме до 22:00.
ЩО ВІДОМО ПРО АНДРІЯ ЧЕПІЛЯ?
Народився 6 квітня 1994 року в Івано-Франківську. З 2001 року з братами долучився до скаутської організації “Пласт”. Був саксофоністом, вокалістом, учасником кавер-гуртів “Frisson Band”, “Smerichka” та трембітарем у фолк-рок гурті “КораЛЛІ”. Проходив строкову службу у військовому оркестрі почесної варти при Президентському полку. 2021 року Андрій одружився з музиканткою Богданою Кінаш.
З початком широкомасштабної війни музикант вступив до лав ЗСУ. Андрій спершу був кулеметником частини та брав активну участь у бойових діях на Харківщині. Проте згодом солдат-музикант, відомий під позивним “Кріс”, перевівся до 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура”. Був направлений на навчання до Німеччини. Там здобув навички, необхідні для керування бойовою машиною M2 Bradley.
Після успішного проходження навчання Чепіль обіймав посаду старшого сержанта взводу, а також командира бойової машини. Крім того, під час служби виконував обов’язки старшини взводу.
Герой загинув 28 червня 2023 року ще з трьома побратимами під час виконання бойового завдання, штурмуючи російські війська. Через постійні обстріли ворога, тіла військових вдалося забрати лише через чотири тижні. Два місяці знадобилося експертизі, щоб ідентифікувати тіло Андрія.
У квітні 2024 року Андрію Чепілю на фасаді ліцею № 10 відкрили анотаційну дошку.
Під час чину прощання воїна посмертно відзначили найвищою нагородою пластунів – “Залізний Пластовий Хрест”. Її присвоюють за хоробрість у боротьбі за Батьківщину. За традицією відзнаку передали родині полеглого.
Поховали Андрія Чепіля на Алеї Героїв міського кладовища у селі Чукалівка.
Головна редакторка Інформатора – Дарія Нагорна знала особисто Андрія Чепіля. Відгукується про нього як про надзвичайно добру та світлу людину, музиканта від Бога.
“Андрій завжди приносив світло і тепло де б він не з’являвся. В ньому була надзвичайно велика кількість енергії, яка, здавалося б, ніколи не закінчиться. Андрій вмів надихати людей. Ми з Андрієм волонтерили у “Мальтійській службі допомоги” і я не здивувалася, коли дізналася, що він пішов захищати Батьківщину, тому що в цьому весь Андрій. Доброта, відданість, захист слабших – це все про нього. Можу сказати точно – це була неймовірна людина”, – ділиться Дарія.
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Читайте також: У Надвірній відбувся благодійний фестиваль “Добро Фест” для дітей: фоторепортаж
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
