Якщо у попередній частині матеріалу Інформатора представниці ЛГБТ+ спільноти з Івано-Франківська ділилися досвідом прийняття своєї сексуальної орієнтації, то цього разу вони розкажуть про не менш важливий етап — камінг-аут. Це ще один значущий крок, коли представники ЛГБТ+ спільноти вирішують розкрити або ж прямо заявити про свою орієнтацію перед рідними, близькими та рештою оточуючих. Чотири героїні матеріалу розповіли не лише про власний досвід камінг-ауту, а й дали пораду, як же підготуватися тим, хто вагається та тим, хто хоче підтримати.
Підготував Інформатор Івано-Франківськ.
38-річній Євгенії камінг-аут у колі друзів дався легко, адже ії оточення було толерантним. Тоді жінка займалася музикою, а самих людей з цієї сфери героїня матеріалу згадує як відкритих та готових приймати індивідуальність інших. Натомість матір до камінг-ауту Євгенія готувала заздалегідь. Жінка згадує, що переглядала разом із нею фільми, у яких висвітлювалися ЛГБТ-стосунки. Згодом вона зважилася на зізнання:
«Тоді я повідомила їй, що лесбійка і зустрічаюсь з дівчиною. У відповідь мама поставила мені кілька питань, які часто виникають у батьків, зокрема, чи не вважаю я орієнтацію результатом неправильного виховання. Мій батько негативно сприйняв мою орієнтацію, проте ми не часто спілкувалися і тому це не травмувало мене. Цікавіше було з бабусями. Одній я довго не говорила, бо вважала її досить консервативною. Але, коли вона дізналася, правда, не від мене, а від мами, то відповіла “а чому ви від мене це приховували, ви що, думаєте, що я не знаю хто такі лесбійки?”. Щодо другої бабусі, їй я сказала особисто. Тоді, недовго думаючи, вона заявила “головне, щоб людина була хороша”».
Тим, хто наважується на камінг-аут, Євгенія радить: якщо немає певності у толерантності вашого оточення, спершу узагальнено ознайомте їх із ЛГБТ-спільнотою.
«Багато людей старшого покоління негативно сприймають ЛГБТ-спільноту через необізнаність. Щодо друзів, якщо вони не готові прийняти вас такими, якими ви є та зрозуміти, що ви будете щасливими з тим партнером, якого оберете, то це оточення не варте того, щоб бути частиною вашого життя. Найкраща підтримка — це прийняття».
Ілоні, наступній учасниці опитування, камінг-аут дався важко. Спершу дівчина розповіла про сексуальну орієнтацію подрузі, а згодом і матері.
«Я зізналася своїй мамі у сімнадцять зі сльозами на очах. Натомість вона сказала, що усе гаразд і я все одно її дитина. З іншого боку, коли моя бабуся дізналася, що я зустрічаюся з дівчиною — це були жахливі скандали, мене буквально виключили з сім’ї. Бабуся казала “поговори з своєю партнеркою, знайдіть собі нормальних хлопців”. Я знаю друзів, у яких камінг-аут був набагато гіршим».
Тож перед тим, як робити камінг-аут, Ілона радить дізнатися, як близькі ставляться до ЛГБТ-спільноти. Дівчина пропонує звернути увагу на їхню реакцію під час перегляду фільмів зі згадкою представників цієї ж спільноти.
«Досить часто буває, що батьки спокійно реагують на камінг-аут решти, а своїх дітей — негативно або ж навпаки — категорично щодо інших, але стосовно своїх близьких — із розумінням. Якщо камінг-аут може загрожувати безпеці, здоров’ю або благополуччю, тобто людину можуть не прийняти, вигнати з дому або піддати насиллю — краще його не робити. Якщо особа впевнена у нормальній реакції, я б порадила поставитися до цього простіше, бо коли я робила камінг-аут перед мамою — я сиділа у сльозах. Підготуйтеся до цього, потренуйтеся перед дзеркалом, подумайте, чи це не імпульсивне рішення, а тоді просто наважтеся і пам’ятайте, що він не обов’язково має бути таким гарним, як у кінострічках».
Натомість представниця ЛГБТ+ спільноти «Кріс» пояснює, що про бісексуальність у родині не знають. Однак дівчина розповіла матері про аромантичну асексуальність, тобто ароейс. У відповідь на зізнання героїня матеріалу отримала питання та нерозуміння з боку родини.
Зважаючи на це, вона радить слухати та підтримувати близьких під час камінг-ауту:
«Друзям і родині можу порадити слухати та більше дізнаватися про це. Для прикладу, моя подруга без жодних зауважень слухала мої роздуми, коли я все ще сумнівалася чи взагалі маю право називати себе ароейс, і це допомогло більше, ніж, мама зі словами “ну я б не могла ніколи не полюбити”. Потрібно зрозуміти, що йдеться не про вас, особиво, якщо ваш досвід загальноприйнятий. На відміну від згадування свого досвіду, вміння вислухати та підтримати — найкращий варіант, тому що людина вже почуває себе “не такою”, і найгірше, що ви можете зробити у такій ситуації, це нагадати про це своїми історіями».
Для Катерини, останньої героїні матеріалу, камінг-аут видався доволі легким. Цим дівчина завдячує своєму колу спілкування, яке вона згадує як доволі прогресивне. Мати, за словами дівчини, також спокійно прийняла зізнання:
«Мама знає про мою орієнтацію. Вона доволі добре це сприйняла, проте не без періодичних коментарів, що можливо я ще “передумаю” і знайду собі чоловіка. Вона нормально ставиться до того, що я можу зустрічатися з дівчатами і будувати з ними своє майбутнє. Хоча був випадок, коли моя доволі близька подруга не дуже підтримувала мене у важкий період життя, пов’язаний із орієнтацію. Тоді я хотіла отримати від неї більше підтримки».
Тож тим, хто стикнеться із камінг-аутом Катерина радить намагатися не мислити стереотипами, а знайти інформацію, як справді про це варто комунікувати, від обговорення яких тем слід утриматися, а які навпаки згадати.
«Загалом не варто засуджувати, а зрозуміти, що ти не стаєш людиною не гетеросексуальної орієнтації під впливом чогось, бо це не так. Ти можеш зрозуміти, що тобі подобаються, наприклад, дівчата чи чоловіки завдяки певним факторам, але це йде на користь людині, а не на зло», — пояснює дівчина.
Читати також: «Дуже довгий час не могла прийняти себе»: представники ЛГБТ-спільноти з Франківська про шлях усвідомлення орієнтації
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Авторка: Олександра Сухарник
Головне фото — ілюстративне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
