У час війни, коли росіяни хочуть знищити українців як націю, важливо розуміти цінність власної історії, мови та культурної спадщини. Для цього потрібно цікавитися розвитком нашої держави з давніх часів, відкривати для себе твори наших письменників і збагачувати свої знання, вивчаючи різні джерела.
Пише Інформатор.
Усе це зараз можна зробити в електронному вигляді, за допомогою інтернету. Але ось відчути історію “на дотик” радимо саме в бібліотеці, адже там можна розгорнути книги з попередніх століть та перейнятися атмосферою минулого.
В Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. Франка функціонує відділ книгозберігання.
Там налічується 47 примірників рідкісних цінних видань. Найстаріша книга — “Кобзар і Гайдамаки” Т.Г. Шевченка, видана 1886 року в Санкт-Петербурзі. Також наявні книги, які занесені до державного реєстру.
Більше про них нам розповіла заввіділу книгозберігання Леся Сабадиш, яка працює там з 1984 року.
У фонді зберігаються видання різні за тематикою. Серед них: художні твори Івана Франка “Панські жарти”, історичний роман Пантелеймона Куліша “Чорна Рада” (1890 рік) і “Маруся Богуславка”, притчі Івана Липи, повість-поема “Поза межами болю” Осипа Турянського, вибрані видання М. Гоголя, серед яких є харківське видання 1935 року, “Чародійна шкіра” Бальзака та інші.
Також в бібліотеці можна знайти твори відомого історика та політичного діяча Михайла Грушевського. До прикладу, “Історія України-Руси. Початки Хмельниччини”, “Історія української літератури”, працю Дорошенка “Українство в Росії”, “Зимовий похід” Доценка, львівське видання “Історія церкви” від священника Левицького, датоване 1928 року та інші.
Окрім цього, у відділі книгозберігання є прижиттєві твори Івана Франка та Василя Стефаника, а ще літературно-наукові вісники. На поличках також розташовується збірник газет “Радянської України” 1940 року.
Пані Леся зазначає, що література у фонді датується переважно 1886-1916 роками. Зазвичай — це подаровані книги, які приносять читачі або діаспора. Взяти книги приходять викладачі, професори з Прикарпатського університету, приїжджають писати наукові роботи фахівці зі Львова, Закарпаття, іноді заходять студенти. При цьому в інтернеті можна знайти електронні примірники бібліотечних видань, а ті, які знаходяться у фонді, можна опрацювати в читальному залі бібліотеки.
“Книги додому ми не видаємо. Вони зберігаються в шафах, щоб на них не потрапляв пил. Їх не можна витирати вологими ганчірками і також не можна зі сторінок робити ксерокопії, бо книжка може одразу розпастися. Читач має акуратно користуватися примірником”, — зазначає пані Леся.
Окрім відділу книгозберігання, наукова бібліотека володіє фаховою літературою із різних сфер. Про сферу краєзнавства і роботу бібліотекарок у ній, читайте в нашому попередньому матеріалі і дивіться відео.
